Одіозний "реформатор економіки" – радник Єрмака Милованов відбілює олігарха Тігіпка

Одіозний «реформатор економіки» – радник Єрмака, проФФесор Милованов знову потрапив у гучний скандал. На цей раз – через відбілювання сумнозвісного олігарха Сергія Тігіпка.

Нещодавно Тігіпко дав явно «джинсове» інтерв’ю журналу «Форбс Україна», де цього одіозного олігарха і давнього топ-корупціонера представляли як «успішного інвестора». Це інтерв’ю спричинило гучний скандал, адже ще багато українців не забули, хто такий насправді Тігіпко. Але Милованов вирішив захищати цього покидька, тож для тих, хто забувся, варто стисло нагадати, хто ж цей «успішний інвестор», якого ставить за приклад «Форбс Україна», й який себе чудово почуває що з владою "слуг", яку представляє Милованов, що з їхніми попередниками, попри всі їхні нескінченні казочки про "деолігархізацію".

Тігіпко – високопоставлений комсомольський функціонер, який на самому початку 90-х пішов у напівкримінальний бізнес. Дуже швидко він розжився банком, а незабаром – скупив за безцінь, а фактично – вкрав в українського народу цілу низку стратегічних промислових підприємств. А потім, за часів Кучми, – пішов у владу та закріпив свій олігархічний статус. Тігіпко був на високих посадах при всіх олігархічних владах. За Кучми – був Віце-прем’єр-міністром, зокрема в уряді сумнозвісного топ-корупціонера Лазаренка. Потім став головою Національного банку України. На президентських виборах 2004 року був головою виборчого штабу Януковича. Коли Янукович став президентом, Тігіпко був Віце-прем’єр-міністром в уряді Азарова. Потім став Міністром соціальної політики в уряді того самого Азарова, продовжуючи обіймати посаду Віце-прем’єр-міністра. На цій посаді «прославився» проштовхуванням ганебного Податкового кодексу, який був вигідний олігархії та шкідливий для дрібних підприємців. У 2012 році став нардепом від Партії регіонів (3-й номер у списку). Голосував за «диктаторські закони 16 січня».

На початку квітня 2014 року Тігіпко відвідав захоплену російськими бойовиками будівлю Луганської ОДА, а після цього публічно озвучив тези російської пропаганди, зокрема заявивши, що нібито у будівлі ОДА знаходяться не озброєні «до зубів» бойовики, а «там мешканці Луганської області … звичайні нормальні люди, які хочуть змін в країні і до яких сьогодні не прислухаються». 

Вже навіть за цей факт співпраці з ворогом Тігіпко мав би сісти до в’язниці - що тоді, що зараз, але він і далі прекрасно себе почуває. У нього все так само чудово "при Зеленському", чиї люди його захищають та покривають, як було й "при Порошенку", який продав йому свій завод «Кузня на Рибальському».

Ось хто такий Сергій Тігіпко – не приклад для наслідування, а справжній злодій, який десятиліттями грабував український народ і примножував свої олігархічні статки завдяки постійному перебуванню при владі або наближеності до влади. 

Але саме такого «діяча», за яким вже давно плаче в’язниця, захищає «успішний реформатор» Милованов, який:

⁃ з грудня 2019 р. - член Національної інвестиційної ради;

⁃ з листопада 2020 р. - радник Керівника Офісу Президента Єрмака;

⁃ з червня 2021 р. - голова Наглядової ради ДК "Укроборонпром";

⁃ з червня 2024 р. ще й член Наглядової ради НАЕК "Енергоатом";

⁃ з серпня 2019 по березень 2020 рр. - Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Милованов захищає Тігіпка, бо він і сам є частиною олігархічної системи влади, і збагачується завдяки підтримці свого шефа Єрмака. Саме тому Милованов розповідає блюзнірську маячню про те, що нібито Тігіпко є «державником і працює на країну», що він «платить податки, створює бізнеси, платить людям зарплати». Бо для нинішньої олігархічної влади, як і для попередніх – Тігіпко є своїм. Він – частина цієї системи, й влада працює саме на його інтереси, всупереч інтересам більшості українського народу - людей праці.

В цьому контексті важливо констатувати провал в Україні неоліберально-олігархічної моделі економіки, одним із ключових ідеологів і адептів якої якраз і є Милованов. Ця модель лише призводить до розпродажу за безцінь олігархії тих залишків стратегічної державної власності, які ще вціліли в результаті попередніх «прихватизацій» та під облудними гаслами «дерегуляції» фактично веде до повного руйнування державних інституцій та посилення умов для подальшого збагачення одного найбагатшого відсотку громадян ціною добробуту більшості українського народу та обороноздатності держави. 

Неолібералізм веде до поглиблення соціальної прірви майнової нерівності в країні та суперечить закладеним у Конституції принципам побудови України як соціальної держави. Натомість, державна економічна політика має здійснюватися в інтересах переважної більшості українського народу - людей праці, а не олігархії та її прислужників з одного найбагатшого відсотку громадян. Саме за таку економічну модель – соціально справедливої економіки і виступає наша партія людей праці Народовладдя, тож долучайтеся, якщо Ви цього теж прагнете, або хоча б підтримайте нас внеском, будь ласка! Разом - Сила!