Політичні діпфейки як нова зброя: як маніпуляції підривають довіру виборців в Угорщині

В Угорщині виборчий процес входить у нову фазу цифрової трансформації. Політична боротьба дедалі активніше переходить у сферу віртуальних маніпуляцій. Як правляча партія, так і опозиційні сили використовують технологію діпфейків, створених штучним інтелектом, для поширення контенту, що дискредитує суперників.

Експерти з інформаційної безпеки застерігають, що подібні матеріали — поєднання технологічної достовірності та емоційного впливу — формують викривлене сприйняття подій, підриваючи довіру до традиційних медіа та демократичних інститутів. Аналітики наголошують: діпфейки стають не просто інструментом політичної пропаганди, а новим чинником ризику для стабільності виборчих процесів у всій Європі.

Штучний інтелект як інструмент виборчої кампанії

Штучний інтелект поступово перетворюється на інструмент стратегічного впливу в політичній боротьбі Угорщини. Як правляча партія прем’єр-міністра Віктора Орбана, так і опозиційні сили активно використовують технології генеративного ШІ для створення агітаційного та пропагандистського контенту. Водночас значна частина цього матеріалу публікується без відповідного маркування, що унеможливлює для виборців розуміння його штучного походження та посилює ризики дезінформації.

Найбільш резонансним прикладом став діпфейк-відеоролик, на якому зображено нібито угорських солдатів, що повертаються з України у трунах. Цей матеріал, створений за допомогою ШІ, активно поширювався у соціальних мережах і навіть транслювався державним телебаченням. Відповідний ролик з'явився на офіційній сторінці Віктора Орбана у фейсбук.

Відео з’явилося в інформаційному просторі саме напередодні завершення голосування поштою щодо питання вступу України до Європейського Союзу, що свідчить про його потенційне використання як інструменту політичного впливу на громадську думку.

Аналітики зазначають, що подібні випадки сигналізують про зміщення меж між політичною комунікацією та маніпуляцією, коли емоційно навантажений, але штучно створений контент може визначати політичні настрої суспільства. У ширшій перспективі це ставить питання про необхідність регулювання використання ШІ у передвиборчих кампаніях і впровадження стандартів прозорості, аби зберегти довіру до демократичних процесів.

Мільйони євро на онлайн-рекламу

Феномен політичної дезінформації в Угорщині набуває системного характеру. Ключову роль у поширенні діпфейк-матеріалів відіграє Національний рух опору (NEM) — організація, що відкрито підтримує правлячу партію Фідес. Від червня вона інвестувала понад 1,5 млн. євро у політичну рекламу на платформах Facebook та YouTube. За даними, наданими компаніями Meta і Google, це — наймасштабніша політична рекламна кампанія з використанням ШІ в межах Європейського Союзу.

Опубліковані матеріали містили діпфейки із зображенням лідера опозиції Петера Мадяра, а також вигадані цитати, спрямовані на дискредитацію його політичних ініціатив. Частина контенту використовувала створених штучним інтелектом персонажів, які демонстрували нібито суспільну підтримку позицій уряду Віктора Орбана — зокрема щодо міжнародної політики та відносин з ЄС.

Попри це, опозиційний табір також не відмовився від ШІ-технологій. Сам Петер Мадяр визнав, що застосовував штучний інтелект у межах своєї медіастратегії. Одним із прикладів стала опублікована ним фотографія у військовій формі, створена за допомогою генеративних алгоритмів. Політик, однак, підкреслив, що етичне використання ШІ можливе лише за умови відкритого маркування контенту та поінформованості аудиторії про його штучне походження.

https://x.com/magyarpeterMP/status/1861399554194632998?ref_src=twsrc%5Etfw%7Ctwcamp%5Etweetembed%7Ctwterm%5E1861399554194632998%7Ctwgr%5E0de826725e1c2fd6b5949d51cd4d3849c44b2375%7Ctwcon%5Es1_

Мадяр розкритикував дії партії Фідес і пов’язаних із нею структур, наголосивши, що поширення неромаркованих діпфейків є формою виборчої маніпуляції, яка підриває довіру громадян до демократичного процесу.

Аналітики вважають, що ситуація в Угорщині демонструє нову модель політичної комунікації, у якій технології ШІ використовуються не лише як інструмент маркетингу, а й як засіб інформаційного контролю та впливу на електорат. Це створює небезпечний прецедент для інших країн ЄС, де подібні технології можуть бути інтегровані в кампанії без належного регулювання чи етичних стандартів.

Де межа істини?

Позиція уряду щодо використання штучного інтелекту в політичній комунікації залишається суперечливою. Офіційно представники влади заявляють, що застосування контенту, створеного ШІ, є допустимим лише за умови чіткого маркування та прозорого інформування аудиторії. Водночас незалежні журналісти фіксують численні випадки відсутності такого маркування, що свідчить про системні порушення етичних принципів цифрової комунікації.

У відповідь на зростаючу критику уряд анонсував розробку національного кодексу етики щодо використання штучного інтелекту. Комісар з питань ШІ Ласло Палкович запевнив, що Угорщина підтримує положення Закону ЄС про штучний інтелект (AI Act), який передбачає підвищені стандарти прозорості та підзвітності в застосуванні генеративних технологій. Водночас він наголосив, що рішення про використання ШІ залишається на розсуд кожного політика, що фактично перекладає відповідальність за етичність контенту на окремих учасників виборчого процесу.

Експерти відзначають, що така позиція демонструє розрив між нормативними деклараціями та практичною імплементацією принципів етичного використання ШІ. Відсутність централізованого контролю створює умови для подальших зловживань, коли технології ШІ використовуються як інструмент політичного тиску та дезінформації.

Паралельно, у відповідь на зростання кількості маніпуляцій, компанії Meta та Google тимчасово призупинили розміщення політичної реклами в Європейському Союзі. Це рішення пов’язане із впровадженням нових регуляторних вимог ЄС, які зобов’язують чітко маркувати спонсорований контент і забороняють таргетовану рекламу під час виборчих кампаній.

Аналітики вбачають у цьому кроці спробу технологічних гігантів захистити власну репутацію та мінімізувати ризики політичних маніпуляцій, але також наголошують, що повна ефективність таких обмежень можлива лише за умови узгодженої взаємодії між національними урядами, регуляторами та платформами. У випадку Угорщини нинішня політична практика демонструє, що технологічна модернізація без етичних гарантій може перетворитися на інструмент підриву довіри до демократичних інститутів.

Вибори в тіні дезінформації

Парламентські вибори в Угорщині, заплановані на квітень 2026 року, відбуватимуться в умовах глибокої цифрової трансформації політичних комунікацій. Широке впровадження технологій штучного інтелекту у виборчих кампаніях уже сьогодні ставить під сумнів прозорість виборчого процесу, а також стійкість демократичних інститутів до цифрової дезінформації. Замість традиційних форм політичного протистояння все частіше спостерігається змагання за інформаційний контроль, у якому перевагу отримують ті, хто ефективніше використовує алгоритми й емоційні маніпуляції.

Медіаексперти застерігають, що контент, згенерований штучним інтелектом, має особливо сильний емоційний потенціал. Реалістичні діпфейки здатні викликати гострі психологічні реакції — від обурення до співчуття — створюючи враження достовірності навіть за повної відсутності фактів. У поєднанні з алгоритмічними механізмами соціальних мереж, які просувають найбільш «залучальний» контент, такі матеріали швидко набувають вірусного ефекту, формуючи спотворену картину політичної реальності.

Аналітики наголошують, що цей ефект підсилення через цифрові платформи створює нову форму інформаційної асиметрії: виборець опиняється в середовищі, де емоційно навантажені, але маніпулятивні повідомлення витісняють збалансовану інформацію. У результаті суспільство стає більш вразливим до керованої дезінформації, а демократичний процес — менш передбачуваним і менш підзвітним.

Таким чином, вибори 2026 року можуть стати тестом не лише для угорської демократії, а й для всієї європейської системи політичної комунікації: наскільки вона готова до викликів, що постають на перетині технологій, етики та громадської довіри.