Питання-уточнення до Каї Каллас. І не тільки...

«Верховна представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас заявила, що Україна не повинна віддавати свої території в рамках будь-якої мирної угоди з Росією.

Деталі: Виступаючи перед журналістами в Люксембурзі після зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС, Каллас чітко окреслила свою позицію щодо неприпустимості торгівлі українськими територіями.

Пряма мова: "Якщо ми просто віддамо території, це буде сигналом для всіх, що можна застосувати силу проти сусідів і отримати все, що хочеш. Я вважаю, що це дуже небезпечно. Саме тому ми маємо міжнародне право, щоб ніхто так не робив".

https://www.pravda.com.ua/news /2025/10/21/8003644/, УП, 21.10.2025.

Перше.

Як мінімум, некоректними є трактування журналістом слів Каї Каллас «заявила, що Україна не повинна віддавати свої території в рамках будь-якої мирної угоди з Росією» та «чітко окреслила свою позицію щодо неприпустимості торгівлі українськими територіями».

Вона якраз не чітко висловила свою думку з цього приводу, оскільки зазначила «якщо ми просто віддамо території».

Тобто «не просто» віддати можемо!?

Зі слів К. Каллас вбачається також, що вона акцентує увагу не стільки на безпеку України, скільки на «свою» - безпеку країн Європейського Союзу: «…це буде сигналом для всіх, що можна застосовувати силу проти сусідів і отримати все, що хочеш. Я вважаю, що це дуже небезпечно…».

Друге.

Питання-уточнення до самої Верховної представниці.

- Що значить «Якщо ми віддамо території…»? Ви вважаєте територію України своєю (ЄС) територією, якою можете розпоряджатися?

Нагадаю, шановній пані Каллас, що ні ЄС, ні НАТО, ні Верховна Рада України, ні Президент України, ні будь-який інший орган чи посадова особа не мають жодного права щодо зміни меж території України.

Зміна меж території України вирішується виключно шляхом всеукраїнського референдуму (стаття 73 Конституції України).

Не забувайте, нікому, окрім українського народу, не надано права вирішувати таке питання!

- А чи «…ми маємо міжнародне право, щоб ніхто так не робив»?

Ви (країни НАТО) – десь так /стаття 5/, а ми – ні від слова зовсім.

Пусті політичні декларації, які подаються як міжнародні правила поведінки – мертвому припарка.

Тому, шановна пані Каю, не посилайтесь на міжнародні правові норми, яких не існує, а працюйте над їх впровадженням для усіх (без виключення) країн світу.