Верховна Рада знову підвищила податок на прибуток банків — до 50% з 2026 року

Формально — тимчасово, до І кварталу 2027-го. Фактично — втретє поспіль.

Для бюджету це швидке рішення: за оцінками, держава отримає додаткові 15–23 млрд грн у 2026 році. У воєнних умовах це виглядає привабливо. Банківський сектор залишається прибутковим — понад 150 млрд грн чистого прибутку за 2024 рік, тому політична логіка зрозуміла: «візьмемо з тих, у кого є».

Але з економічної точки зору — це ризикований крок. Нацбанк уже втретє попереджає, що підвищення ставки до 50% може мати негативні наслідки. Так було і в 2023-му, і в 2024-му: регулятор офіційно виступав проти, попереджав про втрату довіри до податкової системи, падіння кредитування та спотворення конкуренції. Проте далі публічних заяв справа не йшла — жодних розрахунків або альтернатив (наприклад, податку лише на надприбутки) Нацбанк не пропонував.

І ще одна деталь: НБУ чомусь хвилюється виключно про державні банки, мовляв, доведеться їх докапіталізувати з бюджету. А приватний сектор — що, у кращій ситуації? Вони так само втратять капітал і зменшать кредитування. Але в логіці Donornomics держава мислить лише категоріями каси, а не середовища.

Це вже хронічна практика українського фіску — ухвалювати рішення, які діють ретроспективно. Формально зміни застосовуються з початку року, хоча приймаються восени.

Мотив простий: Мінфін не хоче втрачати жодного місяця надходжень. Тому «вмикають» закон заднім числом, щоб зібрати більше, навіть якщо це порушує базовий принцип правової визначеності.

Для банків це подвійний удар. По-перше, вони вже сплатили авансові внески й сформували резерви за старими ставками. По-друге, аудовану звітність доведеться переглядати, а це впливає на дивіденди, показники капіталу й навіть міжнародні зобов’язання перед акціонерами.

Фактично це зворотна дія закону, заборонена у більшості цивілізованих юрисдикцій. У правовій державі податок не може нараховуватись заднім числом, бо бізнес має право планувати свої фінансові рішення наперед.

В українській Donornomics це стало нормою: держава постфактум «перераховує» реальність, коли потрібно залатати бюджет.