Про пошуки житла в прифронтових населених пунктах

Якщо вже несеться - напишу і я.
Пошуки житла в прифронтових населених пунктах - це реально задача з трьома зірочками.
Вчора ми обʼїхали шість сел та селищ. Відповіді - всюди однакові.
"Нічого немає".
"У нас вже навіть у напівзруйновані будинки селяться".
"Вчора квартира звільнилася, але туди вже хлопці заїхали".
"Є будинок, але власник не здасть військовим, бо минулі все потрощили".
Не буду брехати: я не стикався з жадібністю або упередженістю потенційних орендодавців. Причина - проста: ми за весь день не змогли знайти жодного реального варіанту. Я б, може, і радий був би почути "15 тисяч + комуналка" - але ні. Нуль. Зеро.
Так, дозвіл на законодавчому рівні заходити в покинуті хати значно спростив би ситуацію. Але більшість таких будинків і так вже зайняті. Коли їдеш повз садибу з фільму жахів і бачиш на подвірʼї накритий корч - то розумієш, що тіпи туди заселилися не через надвеликий вибір.
Єдиний вихід із ситуації, який я бачу, - це створення зрозумілого "банку" нерухомості прифронтових населених пунктів. Він має включати як перелік покинутих хат, куди можна буде розквартировувати військових, так і базу комерційної оренди для тих, хто готовий платити. Впевнений, що старости чи голови громад можуть зібрати необхідну інформацію за лічені дні. Було б бажання.
Я не прихильник ринкових обмежень, але також ввів би адміністративну відповідальність для любителів здавати військовим житло за ікси. Бо коли котиків обкрадають ті, кого вони захищають, - це якась хуйня виходить.
Будьте взаємно красивими, кароч.
І давайте вже вирішувати проблеми військових, а не колекціонувати їх.
Інакше не переможемо.
.
 
 
Це , як від 50 річної продавчині генделику в Коростишеві (нічого особистого ні до продавчині ні до Коростишева) , чекати на те що вона вийде на балетну сцену і виконає роль Жізель , в однойменному балеті " Жізель" , видаючи себе за приму-балерину.
Так, неприємно для власників так, незручно, але нічого, у другу світову моя бабушка і з німцями пожила в одній хаті із советами, і з румунами.
Німці пригощали шоколадками але повісили брата, румуни були дуже чемні, а советить дуже п'яні.... Так розказувала.
Сміюся з цих фантазій про хоробість обісраних бунтарів.
А взагалі враховуючи системну проблему з житлом влада має запровадити програму виробництва блочних збірних будинків. Є-будинок якщо хочете. Я такий колись встановлював, друг десь купив тайожні будиночки для нефтяників, вони всередині йдуть одразу з батареями і всім чим треба крім меблів. Встановлюються майже миттєво за наявності крана, буквально за день, ну і ще два дні-тиждень майстрам треба під'єднати до комунікацій якщо все підведено: вода, електрика, і так далі. Вимагайте житло з влади, а не з цивільних. В Україні ліс рубають кожен день десятками тонн і відправляють в EU, от нехай хоча б 30% буде йти на збірні будинки для військових.
P.S. Якщо влада видасть всім бажаючим 100% гарантований імунітет від ТЦК, не знаю, умовну Blue Card як в ЄС для кваліфікованих працівників і мінімалку зарплати, ми вам за тиждень назбираємо їх сотні штук, а за місяць тисячі. Ще раз - проблема не в цивільних!
P.P.S. https://www.youtube.com/watch?v=Uh8VVolKWpA Ось ваш ліс на будинки, його треба тільки переспрямувати на військові потреби.
Чи Київ прифронтове місто? Стаття ПОВНІСТЮ присвячена пошуку житла у прифронтових населенних пунктах.
І не треба, з себе на інших перекладати оте - твоя хата з краю і т.і. Типу ото ви один такий патріот.
І що за маячню несете? Мабудь новини геть не читаєте. А то б знали - що Київ купує й передає на фронт, скільки Кличко допомоги вибиває й не тільки для Києва, а й іншім містам. І громадський транспорт і й спеціальний. Теж не тільки для Києва, а й іншим громадам. І, квартири військовим й сім'ям загиблих, фінансову допомогу, реабілітаційний центр військовим. Реабілітація за кордоном.
Чи ти думаєш, то твій зе!лений зі своїми дефективними менагерами?
Ти, походу таки прокацаплене, суджу свою приплело..
Доречі, за законом - якщо в тебе є ТЗ - то його теж віджати можуть.
Доречі,