Аптека для фармацевта!

Аптека для фармацевта!

Гучний популізм?
А якщо я вам скажу, що це умовна назва Закону, який був прийнятий у нашого найближчого сусіда в ЄС?

Уявіть собі роздрібний ринок ліків, де 60% контролюють аптечні мережі.
Щодня банкрутують дві незалежні аптеки, а замість них з’являються три нові — мережеві. Мета аптек не забезпечення населення ліками чи надання фарм послуги – а постійне нарощування присутності, виконання торгових планів та продаж найбільш маржинальних товарів.

Звучить знайомо?
Це не Україна останніх років — це Польща зразка 2017-го. Саме тоді польський Сейм ухвалив закон, який назвали «Аптека для фармацевта» (Apteka dla Aptekarza).

Що сталося в Польщі

Дослідницьке бюро Сейму (BAS) у своєму офіційному висновку тоді прямо заявило:

«Великі мережеві аптеки проводять політику продажу ліків, що є шкідливою для пацієнтів і продиктована виключно економічними інтересами, спрямованими на максимізацію прибутку».

Аналітики Сейму навели конкретні приклади:

• аптеки забезпечуються лише «хітами» продажу, що приносять найбільші прибутки, тоді як життєво важливі, але малоприбуткові ліки зникають з полиць;
• фармацевтів змушують до неетичних і навіть незаконних дій — продавати рецептурні препарати без рецепта, реалізовувати прострочені рецепти чи нав’язувати «прибуткові» товари;
• дискримінація незалежних аптек у постачанні препаратів через дистриб’юторів.

І наголошу це не журналістське розслідування, а висновок Дослідницького бюро Сейму.

Нажаль картина один в один з Україною.

 Польща відповіла

Уряд і Сейм Польщі визнали: аптечний ринок перетворився на інструмент корпоративного заробітку, а не частину системи охорони здоров’я.
Відтак у 2017 році було ухвалено закон, який повністю змінив правила гри.

Основні положення:

• відкрити аптеку може лише фармацевт;
• один фармацевт може мати не більше чотирьох аптек;
• нові аптеки не можна відкривати ближче ніж за 1 км від існуючої;
• і головне — за аптеку відповідає професіонал, а не фінансова група.

Мета проста: захистити конкуренцію, професію і пацієнта.

Наголошу, що ці зміни застосовувались для нових аптек, що планувалось відкрити.

Як відреагували мережі

Великі аптечні мережі розпочали масштабну інформаційну кампанію проти закону.
Замовляли звіти, дослідження, публікації, які нібито «доводили», що через закон аптек стало менше, а доступ до ліків — гірший.

Але парламентська комісія Сейму й фармацевтична палата визнали ці звіти маніпулятивними.
Один із них, підготовлений Інститутом публічних фінансів, навіть назвали «публіцистикою під прикриттям аналітики».

Пізніше з’явилася ще одна кампанія — з «білими плямами» на карті Польщі, нібито без аптек.
Коли й ця версія не спрацювала, мережі почали звинувачувати у змовах фармацевтичну палату (самоврядний орган фармацевтів).
Мета — одна: дискредитувати закон і відновити повний контроль над ринком.

Результат

Минуло сім років. Польща не повернулась до старої моделі.
Ринок аптек стабілізувався, фармацевти повернули собі професійний авторитет, а пацієнти — довіру.
Доступ до ліків не погіршився, навпаки — зросла якість фармацевтичних послуг і контроль за безпечним обігом ліків.

У Бюро аналітичних досліджень Сейму тоді сказали:
«Ці обмеження прийнято в ім’я важливого суспільного інтересу — для захисту життя, здоров’я та прав пацієнтів».

Висновок для України

Український ринок сьогодні стоїть на тій самій розвилці, де Польща була у 2017-му.
Ми також маємо надмірну концентрацію аптечних мереж, зникнення незалежних аптек, і плани продажів, що диктують, що і як продавати.

 Досвід Польщі доводить: ліки — це не товар, а аптека — не просто магазин.
Професійний контроль, етичні стандарти і рівні правила — це не обмеження бізнесу,
а захист пацієнтів і довіри до системи охорони здоров’я.