7236 посетителей онлайн
1 075 1
Редакция Цензор.НЕТ может не разделять позицию авторов. Ответственность за материалы в разделе "Блоги" несут авторы текстов.

Як гроші українців тікають за кордон: схема на IT‑платформі SendPulse

Війна забирає у країни не лише території й життя - вона забирає ресурси. Кожна гривня сьогодні має значення: на неї формуються пенсії, соцвиплати, підтримка армії. Тому ситуації, коли доходи, зароблені в Україні, фактично обходять український бюджет, мають розглядатися як питання національної безпеки.

Одна з таких проблем виявлена на прикладі міжнародної маркетингово‑технологічної платформи, яка офіційно присутня в Україні під юрисдикцією ТОВ «СЕНДПУЛЬС», але при цьому прийом платежів від українських клієнтів здійснюється на користь іноземної структури — SendPulse Inc. (США).

Алгоритм схемі простий, але дієво непрозорий. Український користувач реєструється на платформі, підключає платні модулі - розсилки, SMS/Telegram‑боти, кабінет для онлайн‑курсів тощо. Сума щомісячної абонплати по модулю зазвичай коливається в межах 300–1000 грн; сумарно користувач може платити приблизно 50 євро в місяць. Але в платіжній квитанції від банку як отримувач – не українське ТОВ, а «SENDPULSE INC UNITED STATES». Простими словами: гроші з картки українця йдуть напряму за кордон, в обхід українських рахунків компанії, яка фактично обслуговує клієнта на місці.

Чому це важливо і чим це загрожує державі та споживачам?

1. Податкові ризики. Якщо доходи, сформовані в Україні, не відображаються у звітах українського резидента, держава втрачає податки - прибутковий податок, ПДВ, інші обов’язкові платежі. У період, коли державний бюджет витрачає мільярди на безпеку та соціальні програми, такі втрати - це реальний удар по суспільству.

2. Порушення валютного регулювання. Масові транскордонні списання від українських платників на користь нерезидента мають підлягати валютному контролю та мати правові підстави. Якщо операції систематичні й не підтверджуються належними договорами між резидентом і нерезидентом - це прямий сигнал для НБУ та Держфінмоніторингу.

3. Заохочення «сірого» ринку партнерів. Платформа публічно рекламує «партнерів» - приватних осіб, які пропонують послуги налаштування, створення курсів, супроводу. Часто ці профілі виставлені без вказання статусу (ФОП чи юрособа), без договорів і без належної ідентифікації. Якщо платформа виплачує партнерам комісію (наприклад, 30% від абонплати), а при цьому гроші надходять на рахунки нерезидента, виникає ризик, що виплати не декларуються і не оподатковуються - тобто формується тіньовий дохід.

4. Втрата захисту прав споживачів. У випадку спору клієнт не знає, до кого звертатися: до українського офісу, який технічно обслуговує, чи до нерезидента, який отримав гроші. Це ускладнює процедуру повернення коштів, пред'явлення претензій і захисту прав.

Необхідні дії. З огляду на вищевикладене, регулятори повинні ініціювати повну перевірку:
• ДПС - перевірити, чи відображаються вітчизняні надходження у звітності ТОВ «СЕНДПУЛЬС»; чи оподатковуються виплати партнерам; чи не має місця мінімізація податкових зобов’язань.
• НБУ і Держфінмоніторинг - встановити, хто є merchant of record для українських платежів; чи відповідає схема вимогам валютного законодавства.
• Кіберполіція - з’ясувати, чи не має місця координація дій між платформою і партнерами з метою прихованого отримання доходів або шахрайства.

Також платформа має сама оприлюднити повні правила взаємодії з партнерами: юридичний статус, механізм виплат, порядок укладання договорів, процедура повернення коштів, політика публікації відгуків. Це не просто технічне прохання - це мінімальна вимога етики бізнесу в умовах війни.

Що може зробити читач? Якщо у вас є квитанції, листування або скриншоти, що підтверджують нарахування платежів на користь нерезидента, надішліть їх до редакції або безпосередньо до відповідних органів (ДПС, НБУ, Держфінмоніторинг, Кіберполіція). Публічний резонанс і документовані звернення - найефективніші інструменти, щоб змусити систему працювати.

Мова не про те, щоб карати кожного, хто працює з іноземними платформами. Мова про прозорість: якщо бізнес обслуговує нашу економіку - він має платити податки і діяти прозоро. Коли ж механізми побудовані так, що гроші йдуть у тінь - програють усі: бюджет, добросовісні підприємці та кожен громадянин, що сплачує податки.

Комментировать
Сортировать:
На 60% все забезпечується західними донорами. І половина цих коштів успішно просерається і крадеться нашими можновладцями. А це десятки мільярдів гривень. Тому те про що пише автор статті, особливо без хоча б приблизних цифр, схоже на графоманію.
показать весь комментарий
30.10.2025 16:18 Ответить