Boeing представила концепт уніфікованої платформи для важких БПЛА

Индустрия дронов

Американська корпорація Boeing продовжує розширювати свою присутність у сфері безпілотної авіації. Маючи значний досвід у створенні дронів різного класу — від експериментальних до бойових — компанія переходить від розробки окремих моделей до формування уніфікованих сімейств безпілотних платформ. Такий підхід дозволяє скоротити витрати на розробку, уніфікувати компоненти й пришвидшити створення нових систем під конкретні завдання.

Нещодавно Boeing оголосила про старт проєкту перспективної повітряної платформи нового покоління, яка стане базою для цілого ряду безпілотних літальних апаратів різного призначення. Концепція передбачає модульність і гнучкість конструкції, що дасть змогу адаптувати платформу під розвідку, ударні місії або транспортні завдання.

На поточному етапі вже представлено два концепти БПЛА, створені на базі цієї платформи, — із різною архітектурою та набором функцій. Водночас у Boeing не виключають появи нових варіантів, які розширять лінійку за рахунок змін у компоновці, силовій установці або спеціалізованому обладнанні.

Таким чином, компанія фактично закладає нову парадигму розвитку важких безпілотних систем, де ключову роль відіграє не окрема модель, а єдина технологічна основа, здатна еволюціонувати разом із потребами військових і тенденціями на ринку оборонних технологій.

Boeing показала універсальну конвертопланну платформу

Нещодавно у США відбулася щорічна конференція Асоціації армії AUSA-2025, яка традиційно поєднує виставку передових оборонних розробок і професійні дискусії. Велика експозиція корпорації Boeing і її дочірніх підприємств привернула увагу фахівців: компанія показала новий багатообіцяючий проєкт — безпілотну конвертопланну платформу, що поки не має офіційної назви.

Boeing ставить за мету створити універсальну повітряну платформу конвертопланного типу, яка поєднуватиме ключові переваги вертольотів і літаків — вертикальний зліт і посадку, високу крейсерську швидкість і дальність — із архітектурою, що допускає модульну адаптацію під різні ролі. Ідея полягає не в розробці одиничного апарата, а у формуванні технологічної «основи», на якій можна буде будувати цілу родину безпілотників із відмінним призначенням і навантаженням.

Boeing Defense on X: "Meet our Collaborative Transformational Rotorcraft — also known as CxR. CxR is a modular, unmanned, autonomous tiltrotor concept that can act as a loyal wingman and serve a vast range of current and future military missions. See how: https://t.co/Oa9RTdZdus #AUSA2025 Shown 📹: https://t.co/5f1Io2S890" / X

У роботу залучено накопичений Boeing досвід у сфері конвертопланів і безпілотників; одночасно компанія активно шукає нові інженерні рішення та електронні компоненти для оптимізації платформи — від силової установки до систем керування та взаємодії. На початковому етапі сформовано базовий силует платформи і деякі орієнтовні технічні характеристики; один із концептів продемонстрували у вигляді графіки, що вказує на стадію концептуального проєктування та попереднього опрацювання.

Boeing планує створити мінімум два варіанти на базі однієї платформи. Перший — CxR (Collaborative Transformational Rotorcraft) — позиціонується як багатоцільовий конвертоплан з бойовими можливостями, здатний виконувати ударні та розвідувальні завдання у парі з існуючими ударними гелікоптерами. Другий — CLR (Collaborative Logistics Rotorcraft) — орієнтований на транспортні й логістичні місії, покликаний взаємодіяти з парком транспортних вертольотів та безпілотною логістикою. Обидва апарати мають доповнити, а не замінити, існуючі платформи — їхнє завдання полягає в розширенні тактичних можливостей авіації на полі бою.

Концепт Boeing відповідає загальній тенденції до уніфікації платформ і модульності, що дає позитивні ефекти: зниження загальних витрат на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, спрощення логістики і скорочення часу виведення нових варіантів на ринок. Проте серйозні виклики залишаються: забезпечення надійності силової установки й енергоефективності при комбінованих режимах польоту, розв’язання питань управління і безпеки польоту у напівавтономних/автономних режимах, інтеграція в існуючі командні та технічні ланцюжки замовника, а також сертифікація й оперативні випробування в реальних умовах.

Якщо Boeing успішно опрацює технічні ризики і покаже переконливі результати польових випробувань, платформа може стати важливою складовою майбутньої армійської авіації — як інструмент для нарощування маневреності та логістичної гнучкості підрозділів. Ключовими індикаторами готовності проєкту будуть презентація робочих прототипів, результати випробувань і демонстрація реальної інтеграції CxR та CLR у мережеві операційні сценарії.

Загалом Boeing закладає основу для системного підходу: замість окремих моделей — єдина конвертопланна архітектура, здатна трансформуватися під потреби бойових і логістичних операцій. Остаточну оцінку практичної користі та бойових можливостей можна буде дати лише після появи детальніших технічних даних і публічних результатів випробувань.

Передбачається, що два нових БПЛА знайдуть місце в армійській авіації і доповнять вертольоти і безпілотники різних класів. CxR вирішуватимуть ударні завдання разом з гелікоптерами AH-64, а CLR має працювати в одній ніші з транспортними UH-60.

Що вже зроблено?

Boeing розробляє уніфіковану платформу безпілотного конвертоплана, створену за модульним принципом. Базова конструкція включатиме набір основних вузлів і агрегатів, які можна буде адаптувати під різні ролі — від розвідки до ударних або транспортних місій. Усе залежатиме від того, які системи та конструкційні модулі встановлюватимуться на платформу.

Нова платформа отримає обтічний планер із високорозташованим прямим крилом і V-подібним оперенням. У конструкції, ймовірно, широко застосовуватимуться композитні матеріали, що забезпечують оптимальний баланс міцності та маси. Водночас компонування фюзеляжу змінюватиметься залежно від конкретного призначення БПЛА.

Габарити апарата поки не розголошуються, однак за попередніми оцінками довжина та розмах крила перевищуватимуть 8–10 метрів, а максимальна злітна маса становитиме близько 5–7 тисяч фунтів (2,3–3,2 тонни). Корисне навантаження може сягати 1–2 тисяч фунтів (454–918 кг), що робить платформу універсальною для різних типів місій.

Силова установка включатиме один турбовальний двигун неназваної моделі, розташований усередині фюзеляжу. Потужність передаватиметься через трансмісію спеціальної конструкції на два гвинти, розміщені в гондолах на крилах. Гондоли зможуть змінювати положення у вертикальній площині, забезпечуючи перехід між режимами вертикального злету та горизонтального польоту. У перспективі Boeing не виключає використання гібридних силових систем або електротрансмісій.

Очікується, що нові конвертоплани перевищуватимуть за швидкістю більшість сучасних вертольотів — до 200–250 вузлів (370–460 км/год) залежно від версії. За класифікацією армії США, апарати належатимуть до 4-ї або 5-ї групи БПЛА — із робочою стелею відповідно до 5500 метрів або вище.

Платформа отримає уніфіковану систему управління з кількома режимами роботи. Вона включатиме центральний комп’ютер, набір сенсорів, системи навігації та інтерфейс для керування озброєнням. Конкретний набір обладнання визначатиметься залежно від місії. Передбачається, що безпілотники зможуть самостійно виконувати зліт, політ і посадку, а також діяти в автономному або напівавтоматичному режимі під контролем оператора. Водночас рішення щодо застосування зброї залишатиметься за людиною — це залишається принциповою вимогою для всіх подібних систем.

Два конвертоплана

Давайте більш детально поговоримо про два конвертоплани, які були представлені на виставці. Boeing розкрила завдання проєктів та ключові технічні рішення. Можна очікувати, що компанія пізніше оприлюднить додаткові технічні деталі і запустить подальші розробки на тій самій базі.

Проєкт CxR позиціонують як ударний безпілотник, призначений для співпраці з наявними ударними вертольотами AH-64 і виконання ризикових завдань у першій лінії. Його роль — брати на себе частину операційного навантаження в умовах підвищеної загрози, зменшуючи ризики для пілотованої авіації. У відкритих матеріалах CxR показаний із носовою оптико-електронною станцією: поєднання відеокамери, тепловізора та лазерного далекоміра повинно забезпечувати пошук, супровід і наведення цілей у різних погодних умовах та вночі.

Також передбачається наявність просунутої системи управління, здатної аналізувати вхідні дані й виконувати частину тактичних операцій автономно — від виявлення та класифікації цілей до підготовки варіантів атак. Водночас кінцеве рішення про застосування зброї, за логікою сучасних правил, має залишатися за людиною-оператором, проте ступінь автоматизації підготовчих процесів суттєво підвищить швидкість прийняття рішень і реакції на динамічні загрози.

У рекламних матеріалах бойового варіанта видно короткі консолі з тримачами під пару циліндричних транспортно-пускових контейнерів (ТПК). Точний тип боєприпасів у цих ТПК не уточнено, але конструкція дозволяє припускати використання легких керованих або некерованих засобів ураження, що уніфікуються зі штатним озброєнням армійської авіації або розробляються як адаптовані малі боєприпаси для безпілотників. Така схема підвісу дає гнучкість: від протитанкових та кумулятивних боєприпасів до некерованих підкаліберних контейнерів для ураження живої сили та легкої техніки.

CLR як транспортний варіант використовує ту саму платформу, але отримує фюзеляж з об'ємною вантажною кабіною; наразі деталі щодо розмірів кабіни, вантажопідйомності, способів навантаження і розвантаження не розкриті. Нез’ясовані й питання інтеграції із засобами наземної логістики, стандарти кріплень та сумісність із існуючими контейнерними рішеннями.

Завершення проєктування і подальші етапи — демонстрація прототипів, випробування трансмісії та відпрацювання режимів вертикального/горизонтального польоту — стануть вирішальними для оцінки практичної користі обох варіантів. Критичними залишаються питання надійності трансмісії, відмовостійкості систем управління, забезпечення кіберстійкості та логістичної інтеграції в бойові підрозділи; успішне вирішення цих завдань визначить, чи зможе сімейство на уніфікованій платформі реально доповнити існуючі AH-64 і транспортні вертольоти в операційних сценаріях.

Які перспективи?

Компанія Boeing переходить від створення окремих безпілотних апаратів до концепції уніфікованих сімейств БПЛА, побудованих на спільних платформах. Такий підхід відкриває шлях до масштабнішої стандартизації у військовій авіації — замість розрізнених рішень компанія прагне створити гнучку архітектуру, на основі якої можна буде будувати ударні, розвідувальні чи транспортні системи. Наразі Boeing зосереджена на опрацюванні базових рішень і вже паралельно розробляє два варіанти техніки на єдиній платформі.

Новий проєкт передбачає створення важкої безпілотної платформи, що стане основою для як мінімум двох напрямів — ударного й транспортного. Ідея полягає в тому, щоб забезпечити спільну базу для широкого спектра літальних апаратів різного призначення — від бойових до спеціалізованих підтримувальних систем. Не виключено, що в подальшому до цього сімейства приєднаються розвідувальні або навіть морські варіанти, хоча офіційно такі плани поки не розголошуються.

Очевидні переваги такого підходу — спрощення виробництва, уніфікація вузлів і скорочення витрат на всіх етапах життєвого циклу. Використання спільної номенклатури агрегатів дозволить швидше розгортати серійне виробництво, полегшить ремонт і технічне обслуговування, а також створить передумови для більш ефективної логістики. Для військових це означає не лише менші витрати, а й швидше оновлення парку техніки.

Водночас уніфікована платформа має свої компроміси. Неможливо створити єдину конструкцію, яка ідеально відповідатиме всім потребам — від ударних місій до вантажних перевезень. Розробникам доведеться балансувати між вимогами до швидкості, вантажопідйомності, дальності та живучості. Надмірна універсальність може обмежити ефективність у специфічних сценаріях, де вузькоспеціалізовані рішення традиційно показують кращі результати.

Попри це, Boeing демонструє впевненість у своїй стратегії. Компанія планує завершити проєктування базової конструкції в найближчі роки, після чого побудувати дослідні зразки й розпочати випробування. Саме вони покажуть, наскільки виправданою є ставка на платформну уніфікацію. Якщо результати виявляться успішними, концепція може стати новим стандартом для американських безпілотних систем середнього та важкого класу.

Ключовим чинником стане також реакція потенційних замовників — насамперед армії США, яка давно прагне зменшити розрізненість у власному безпілотному парку. Якщо Boeing зможе довести ефективність такого підходу на практиці, у майбутньому він може перетворитися з експериментальної ініціативи на основу нової доктрини розвитку безпілотної авіації.