Корупція розмовляє переважно російською мовою

А усі ж помітили, що абсолютна більшість корупціонерів розмовляє поміж собою московитською мовою? І це не тільки тому, що більшість з них родом з російськомових міст.
Це ментальність. Азіровщина, дзеркально скопійована з Московії.
Люди ідуть в Україні на високі державні посади тупо косити космічне бабло, і тому готові платити за посади величезні гроші. Це такий “бізнес” у них.
Функціональні обов’язки для них – лише декоративне прикриття.

Як, власне, і українська мова: за стінами більшості міністерств та відомств між собою вони розмовляють московською, а українською – лише у документах та на публічних заходах. З усіма цими русизмами “приймати участь”, “тим не менш”, “я рахую” – бо у побуті, у офісі, на відпочинку вони розмовляють російською.
Як і, між іншим, віщають виключно російською туповаті провладні ТГ-канали.

Українська для корупціонерів – обтяжливий обов’язок, неприємна умова цієї гри.
А от крадуть та корупціонують вони - мовою походженнях цих практик.
Ще раз: люди, яким ми довірили захищати нас від ЙР – розмовляють між собою їхньою мовою і активно застосовують їхні практики “урядування”. На викрадені гроші будують собі палаци з басейнами, стайнями та спа-центрами.

І якщо чесно, інфузорії з 95 кварталу не придумали геть нічого нового: схеми стають навіть примітивнішими, ніж у часи янковоща чи Кучми. Ті хоча б намагалися хоч якось прикриватися, завуальовувати твої бандитські схеми.
І ці навіть і того не роблять.
Бо ж нахіба? Усіх, хто повідомлятиме публічно про корупцію та про спалені схеми, зв’язки, тяжкі сумки з мільйонами доларів  – назвемо “агентами кремля” та й всьо.
Схема робоча, та ще й “позитивні блогери” нас підтримують.

Так само, як підтримають і “нейтральні” блогери. Які пишуть прекрасною солов’їною, але намагаються донести своїй аудиторії той самий наратив: “Цей скандал обов’язково підхоплять скабєєви і це погано для України!!”
Але у мене виникає питання: а чим саме це “погано для України”?

У нас є велика проблема з корупцією – не менша ніж війна за виживання.
Вирішення цієї проблеми – це теж боротьба за виживання. Якщо про неї не говорити і витягати її на світ божий – корупція вб’є нас так само, як ворожі ракети – але трохи повільніше.
Якщо мовчати – у нас зовсім не залишиться грошей на армію, на озброєння, на функціонування системи управління державою: мінідічі остаточно все розтягнуть по кишенях.

Публічність є абсолютно необхідним елементом боротьби з корупцією.
Особливість її якраз у тому, щоб правду знали усі – у тому числі наші іноземні вороги.
Бо це правда, і вона рано чи пізно стане відомою обов’язково.

Так, вороги будуть верещати “Україна – корумпована держава, не давайте їм грошей”.
Але проблема корупції і так давно відома нашим донорам та партерам.
Вони дають гроші не мінідічам – а народу України, і чітко розуміють у чому різниця між поняттями “народ” та “чиновник, який тимчасово представляє інтереси народу”.
Кулуарно дуже жорстко вимагають припинити розкрадання.
Але зе-влада все одно не може не красти.
А партнери все одно не можуть не допомагати країні, якою ті керують – ну так вже склалося.

Це замкнуте коло потрібно якось розривати, і найефективніший інструмент для цього – публічність. Яка має і плюси, і мінуси, але плюсів значно більше.
То у чому тоді “шкода Україні”, шановні “нейтральні” блогери?
Ну покричать рашн-пропагандони – і шо це змінить?
Відколи це їхня пропаганда на щось впливала за межами їхньої педерації?

Якщо твоє місто в облозі, а стіни твоєї фортеці зминаються як папір після першого ж пострілу ворожої армії, перше, що ти мусиш зробити – повісити у дворі замку комірника, який розікрав будматеріали.
Публічно, так. Щоб бачили усі – і свої, і чужі. Особливо чужі.
Якщо ти цього не зробиш – твій народ повісить вже тебе, у тому ж самому дворі.
Тому що, попри свою тугодумність, все ж зможе скласти два і два і зрозуміє, що якщо крадій не покараний – значить Цар з ним у долі. А захисту немає і не буде, і тому наступним загиблим від ворожого снаряду можеш бути саме ти.

І якщо так, то виникає логічне питання: а нашо нам такий Цар потрібен – якщо нас усіх повбивають,  а він втече з грошима жити своє найкраще життя?