"Очищення": з чого починати?
У проблемі "очищення" завжди є питання: з чого починати? Тим більше в умовах війни.
Можна розпочати хоча б з повернення контролю (парламентського, громадського, правоохоронних структур, партнерів) за обсягами й ефективністю використання фінансових та інших ресурсів.
Якщо громадяни (маю на увазі активну частину), профільні громадські організації та політики центрального й місцевого рівнів не будуть цікавиться, куди йдуть гроші (або просто намагатимуться урвати свій шматок від "фінансового пирога", в який вже запустили руки вищі за них за впливом можновладці) не контролюватимуть, куди йде кожна гривня, то країну розтягнуть по шматках. Винесуть в сумках у кеші, виведуть в офшори, вивезуть через "диряву" митницю…
Якщо будемо погоджуватися на роздачу "з барського плеча" по тисячі гривень, а не контролювати, куди пішли мільярди — не варто потім обурюватися.
Рішення про 600 мільйонів євро на російський мотлох у вигляді старого обладнання для атомних енергоблоків чітко показало: це — кругова порука. Це можна проштовхувати, бо гроші не мої. Це ж — народне, а значить: гроші — нічийні.
Чому зник інтерес до ефективності використання владою бюджетних ресурсів?
Війна? Самим не до того? Нехай хоч так, аби хоч якось?
Воєнний стан не скасовує відповідальність владних інституцій і відповідальних політиків й чиновників, уваги громадянського суспільства, важливість парламентського контролю за використанням обмежених ресурсів.
Хотілось би більше експертної, журналістської, політичної уваги до цих питань.
Менше грошей без належного контролю — менше можливостей їх вкрасти!
Вона зветься гільйотина!
отакого собі абстрактного безликого контролю?
хто бил нікєм тот стал нічем?
чи у контроля є ім'я прізвище?
бач воно як, всі хочуть контролювати! робити ніхто не хоче!
і що цікаве...
це ж тільки одну галузь підколупнули! а таке скрізь!!! тотальне мародерство у будь чому!
новопани мільйонери, представники тцк. чули про таких?