Глобальний збій через Cloudflare: чому впав Інтернет і що це означає

Глобальний збій у роботі Cloudflare, який паралізував доступ до X, ChatGPT, Discord, бізнес-сервісів і тисяч сайтів по всьому світу, став одним із найбільших інцидентів інтернет-інфраструктури останніх років. 

Хоча платформа поступово відновила роботу, питання залишилося: як один збій зміг зупинити значну частину світового Інтернету?

Різкий сплеск трафіку: перша доміно-краплина

За офіційними даними Cloudflare, збій спровокував “unusual spike” — незвичний різкий сплеск трафіку. Такий обсяг даних викликав внутрішні збої в мережі, призвів до перевантаження вузлів і, зрештою, спричинив масову деградацію сервісів.

Усе, від CDN до DNS-відповідей, почало працювати нестабільно або зовсім зупинилося. Це пояснює, чому одночасно перестали відкриватися новинні ресурси, банківські сайти, корпоративні панелі й навіть сервіси моніторингу.

Технічне обслуговування, яке пішло не за планом

Незалежні аналітики звертають увагу на те, що напередодні збою Cloudflare проводила планове обслуговування в низці дата-центрів. Залишкові конфігураційні зміни могли спрацювати некоректно — і в момент трафікового сплеску це стало фатальним.

У внутрішніх техрозборах компанії вказується, що рутинна зміна конфігурацій могла активувати приховану помилку в одному з сервісів. Саме вона й запустила каскадну реакцію, яка переросла у глобальний збій.

Workers KV: маленький компонент з великим ефектом

Окремі джерела пов’язують проблему з компонентом Workers KV — системою зберігання “ключ-значення”, від якої залежить робота низки внутрішніх сервісів Cloudflare.

У попередніх інцидентах саме збій у Workers KV призводив до масових проблем із конфігураціями, автентифікацією та маршрутизацією — і є ознаки, що цього разу ситуація могла повторитися. Усе, що залежить від цих даних, — від балансування навантаження до роботи WAF — фактично опинилося під ударом.

Залежність від сторонніх провайдерів

Ще один важливий фактор: частина інфраструктури Cloudflare працює на базі Google Cloud. Під час одного з нинішніх інцидентів обмеження в роботі GCP також зачепили сервіси Cloudflare, які використовують ресурси Google.

Це підкреслює інший бік проблеми: навіть глобальні інфраструктурні компанії самі залежать від інших техгігантів. У результаті збій у одному ланцюжку спричиняє колапс у наступному.

Не атака — системна помилка

Cloudflare окремо наголосила: ніякої кібератаки не було. Збій став наслідком технічних проблем, а не злочинного втручання.

Це важливе уточнення, адже масштаб падіння був настільки великий, що багато користувачів одразу припустили можливу DDoS-атаки чи цілеспрямоване втручання державних акторів.

Ефект доміно, або Чому один збій “поклав” пів Інтернету

Cloudflare — це не окремий сайт і навіть не звичайний сервіс. Це частина інтернет-інфраструктури, через яку проходить колосальна кількість трафіку. Мільйони сайтів довіряють Cloudflare доставку своїх сторінок, захист від атак, швидке завантаження, роботу мобільних застосунків.

Умовно кажучи, Cloudflare — це “нервова система” між користувачем і сайтом. І якщо ця система дає збій, проблеми виникають не в одному місці, а одразу всюди.

Що саме відбувається?

1. Порушується маршрутизація — Інтернет не знає, куди відправляти запити

Маршрутизація — це просто визначення “дороги”, якою має пройти ваш запит до сайту.

Коли Cloudflare глючить:

• запити йдуть не туди, куди треба;

• або взагалі не можуть знайти правильний шлях;

• або застрягають на півдорозі.

Це як GPS, який раптом перестав працювати — ви просто губитесь.

2. Ламаються CDN-кеші — сайти не можуть завантажити свої файли

CDN — це “дзеркала” сайтів, тобто копії, які лежать ближче до користувача.

Якщо Cloudflare-посередник падає:

• сайти не можуть завантажити свої стилі, картинки, скрипти;

• сторінка може відкриватися без дизайну або взагалі не працювати;

• багато сучасних сайтів просто "розвалюються".

Це наче будинок, у якого раптом зникли стіни — дах не триматиметься.

3. DNS перестає працювати — браузер навіть не знає, де шукати сайт

DNS — це як телефонна книга для Інтернету.

Коли DNS Cloudflare недоступний:

• домен перестає “вказувати” на потрібний сервер;

• браузер не розуміє, де взяти сайт;

• він каже вам: “Сервер не знайдено”.

Тобто сайт є, але вас до нього просто не можуть довести.

4. Вмирають сервери безпеки — вони або блокують усіх, або не пропускають нікого

Багато сайтів використовують Cloudflare як “щит”, який фільтрує небезпечний трафік.

Під час збою:

• цей “щит” може почати працювати неправильно;

• або він “закриває двері” для всіх, думаючи, що це атака;

• або перестає пропускати навіть нормальних користувачів.

У результаті сайт виглядає ніби атакований — хоча проблема просто у Cloudflare.

5. Зупиняються API — застосунки не можуть отримувати дані

Більшість сучасних сервісів складається з десятків частин, які спілкуються між собою.
Це стосується банків, маркетплейсів, мобільних додатків, онлайн-магазинів.

Якщо API Cloudflare перестає працювати:

• додатки не можуть “витягнути” дані;

• не працює пошук, кошики, авторизація, оплата;

• системи зависають або показують помилки.

Це виглядає як “поломка додатку”, хоча насправді він просто не отримує відповіді.

6. Збої у балансуванні навантаження — сервери падають один за одним

Cloudflare розподіляє трафік між серверами, щоб жоден не перевантажувався.

Під час збою:

• частина трафіку може йти на один сервер замість декількох;

• сервери перевантажуються і падають;

• навантаження перекидається на інші — і вони теж падають.

Це той самий ефект доміно: один падає — тягне за собою наступний.

Чому здається, що “впав мій улюблений сайт”?

Бо користувач бачить тільки кінцевий етап:

• 500 Internal Server Error

• 502 Bad Gateway

• 503 Service Unavailable

Це виглядає так, ніби у конкретного сайту проблеми, зламався сервер або адміністратор щось наплутав.
Але насправді поламався не сайт, а мережа, яка доставляє вас до цього сайту.

Урок для інтернету: централізація робить нас вразливими

Глобальний збій Cloudflare знову показав незручну правду, про яку інтернет-індустрія воліє мовчати: ми занадто сильно покладаємося на кількох великих гравців. Упродовж років екосистема вибудовувалася навколо зручності, швидкості та дешевизни, але в результаті ми отримали інтернет із прихованою системною проблемою — точками єдиного провалу, які здатні паралізувати цілий світ.

Сучасний Інтернет виявився крихкішим, ніж здається. Достатньо однієї помилки в конфігурації, одного збою у зовнішньому провайдері, одного різкого сплеску трафіку — і мільйони користувачів опиняються відрізаними від сервісів, від яких залежить їхня робота, бізнес, комунікація.

Так не має бути. Але саме так це працює сьогодні.

Що робити? Простих рішень немає

Вихід існує, але він не про чарівні кнопки. Він про складні, непопулярні, але необхідні кроки:

• диверсифікація провайдерів — жодна критична система не повинна жити на одному “стовпі”;

• багаторівнева маршрутизація — альтернативні шляхи для трафіку, які не залежать від однієї інфраструктури;

• локальні резервні DNS — власні “адресні книги”, що працюють навіть під час глобальних збоїв;

• альтернативні CDN-шари — дублювання доставки контенту на різних платформах;

• менша залежність від одного хмарного гіганта — навіть якщо це зручно, дешево і “так роблять усі”.

Це складно. Це дорого. Але це єдина стратегія, яка реально підвищує стійкість.

Бізнесу — час переглянути свою архітектуру

Для компаній цей збій має стати не новинкою на один день, а точкою переосмислення.
Спроєктована “на швидку руку” інфраструктура дуже часто ламається саме тоді, коли вона найбільше потрібна.

Резервні маршрути, дублюючі сервіси, альтернативні DNS-рівні — це не примха, а елемент кібергігієни XXI століття.

Користувачам — розуміння, що Інтернет не є непорушним

Ми звикли, що Інтернет “просто працює”. Але цей інцидент вкотре довів:
залежність від кількох монополістів робить мережу вразливою, а будь-яка глобальна помилка відбивається на кожному з нас.

У технологічному світі немає абсолютно надійних систем — є лише добре продумані й погано продумані.

Цей збій — попередження

У випадку Cloudflare збіглися одразу кілька факторів — різкий стрибок трафіку, технічне обслуговування, прихована вразливість у внутрішніх сервісах, а також залежність від зовнішніх інфраструктурних партнерів. Це не був “великий крах”. Це був натяк. Натяк на те, що навіть компанії-гіганти не застраховані від помилок. І що будь-який такий інцидент може миттєво вдарити по мільйонах людей, бізнесів і державних сервісів.

Сучасний Інтернет стоїть на централізованих платформах — і цей фундамент виявився небезпечно крихким. Питання не в тому, чи станеться подібний збій знову. Питання лише в тому, наскільки готовими ми будемо до наступного удару.