Державні ТРЦ: навіщо Україні «Гулівер» і Ocean Plaza, які не приносять прибутку

Цього року в Україні сталася унікальна, навіть дещо парадоксальна подія. Торговельно-розважальний центр «Гулівер» перейшов у власність державних банків, ставши другим ТРЦ після Ocean Plaza у самому серці столиці, який належить державі. А вже з минулого тижня цей державний ТРЦ просто перестав працювати. 

Колись великі торгові центри належали державі — пригадайте хоча б радянський ЦУМ. Але після проголошення незалежності та переходу до ринкової економіки подібна ситуація виникла вперше. І одразу виявилося, що держава як власник молу — не найкраща ідея. 

ТРЦ — не стратегічні активи. Володіння ними не дає жодної вигоди: держава не здатна конкурувати з приватним бізнесом через бюрократію, повільність рішень і відсутність інвестицій. У результаті — тільки втрати. 

Здавалося б, логічним виходом є приватизація і «Гуліверу», і Ocean Plaza. Але цей процес роками затягується. Ocean Plaza, наприклад, обіцяють виставити на продаж щороку, однак далі підготовчих заяв справа не рухається. Формально всі судові питання вже завершені, але політичної волі довести приватизацію до кінця так і не з’явилося. 

Тим часом, під державним управлінням ТРЦ не стає збитковим, але очевидно втрачає прибутковість: якщо у 2021 році, ще до націоналізації, дохід становив 1,1 млрд грн, то за підсумками 2024 року — лише 962 млн грн. Цікаво порівняти доходи Ocean Plaza з іншими ТРЦ міста. Наприклад візьмемо Lavina Mall, власником якого є Вагіф Алієв, його дохід у 2024 році сягнув 1,3 мільярди гривень при цьому площа двох торгівельних центрів приблизно однакова - у Ocean Plaza 165 тис. м², а Lavina Mall 170 тис. м² . 

І це ще не все. Буквально за кількасот метрів той самий Вагіф Алієв добудовує Ocean Mall — приватний, амбітний і куди більш гнучкий проект. Для брендів, які мають кілька варіантів розміщення, вибір стає очевидним: приватний бізнес може дати кращий сервіс, швидкі рішення та гнучкі умови, на відміну від держави, яка за своєю природою не створена для управління комерційними молами. І ризик відтоку орендарів з Ocean Plaza вже не гіпотетичний — цілком реальний. 

Поки ситуація з Ocean Plaza виглядає так, що управлінці від держави комфортно існують на поточному грошовому потоці, не демонструючи бажання розвивати ТРЦ чи покращувати його операційну модель. 

Ситуація з «Гулівером» ще гірша. З 1 листопада він повністю зупинив роботу. Ощадбанк запевняв, що діяльність ТРЦ швидко відновлять, але минуло майже три тижні — і двері залишаються зачиненими. 

Найбільше від цього страждають орендарі. Бізнеси, які влітку переуклали договори з новим державним власником, тепер фактично заблоковані. Власниця бренду MustHave Анна Бец розповіла ЛІГА.нет, що через закриття «Гулівера» підприємці пропустять грудневий пік продажів — найприбутковіший сезон року. Багато хто вивозить товар до інших торгових точок, щоб урятувати бодай частину обороту. 

Але чи повернуться вони після цього до «Гулівера»? 

Державні банки пояснюють зупинку ТРЦ корпоративним конфліктом із колишнім власником групі «Три О» і заявляють про намір «боротися далі». Однак сьогодні ключова проблема вже не в старих суперечках, а у відсутності зрозумілої стратегії: держава не знає, що робити з такими активами, і не готова ефективно управляти ними. Значно логічніше було б передати ці об'єкти приватному інвестору, який розвиватиме їх як комерційний бізнес, а не як непрофільний актив. 

Державне управління такими активами, як Ocean Plaza чи «Гулівер», — неефективне. Бізнес утікає звідти, орендарі втрачають прибутки, а держава — репутацію і гроші. Питання просте: навіщо Україні ці обтяжливі моли в центрі столиці, якщо вони не приносять користі ні економіці, ні людям? І скільки ще доведеться чекати, поки їх повернуть у приватні руки?