Майбутнє фармацевтичного ринку

Майбутнє фармацевтичного ринку

 Україна знову стоїть на важливому стратегічному роздоріжжі. Ми багато говоримо про майбутнє країни в контексті геополітики, але поруч із цим маємо не менш складні внутрішні завдання. Одне з ключових — визначення майбутнього нашого фармацевтичного ринку.

Це питання не про конфлікти, а про стратегічне бачення: якою має бути система, що гарантує людям доступ до якісних та доступних ліків.

 Нижче — декілька тез, які сьогодні формують основу цієї дискусії.

 Маркетинг

Уже дев’ять місяців триває робота над новими правилами. Проводяться тривалі наради в ОП, МОЗ та Комітеті. Є Закон № 4239-IX, який прямо визначає: порядок та умови надання маркетингових послуг має встановити Кабінет Міністрів.

Тож незалежно від того, яким буде фінальний відсоток, Порядок з’явиться.

Моя позиція: якщо маркетинг повертається, він має бути поєднаний із обов’язковою наявністю в аптеці одного з трьох найдешевших препаратів із Нацкаталогу й одночасним інформуванням про цю опцію в рецепті лікаря. Це також пряма норма Закону № 4239-IX.

Це гарантує пацієнту вибір і реальний доступ до найдоступнішого варіанту — незалежно від маркетингових активностей.

 Аптеки в лікарнях

РНБО рекомендувало Уряду разом з ОМС опрацювати створення аптек у лікарнях із мінімальними націнками.

Під час візиту в прифронтові регіони мене вразив приклад Краматорська:

у міській лікарні №2 працює комунальна аптека з реімбурсацією, ліцензією на наркотичні препарати та повним набором соціальних програм. Націнка — лише 17%.

 Якщо це можливо в Краматорську, який живе під постійною загрозою обстрілів, — це має бути можливим у Києві, Львові, Івано-Франківську, Чернівцях та інших містах.

Такий формат повинен стати не винятком, а частиною загальнонаціональної стратегії.

 Ліки в селах

Забезпечення ліками віддалених населених пунктів — це соціальна відповідальність держави. Для бізнесу — це витрати. Для країни — обов’язок.

Важливо, що існують позитивні практики: наприклад, мобільні аптечні пункти ДП «Укрвакцина», які працюють у регіонах, де немає стаціонарних аптек. Люди отримують доступ до ліків за рецептами, без рецепта та за програмою «Доступні ліки».

Це реальна зміна для громад, які раніше були повністю виключені із системи забезпечення. Проєкт треба масштабувати.

 ОТС за межі аптек

У більшості країн ЄС безрецептурні препарати продаються поза аптекою — у супермаркетах, магазинах, на АЗС. Є національні нюанси: обмежені переліки, вимоги до зберігання, іноді — наявність фармконсультанта.

Світ іде ще далі: Amazon Pharmacy у США встановлює автомати в лікарнях, де пацієнт отримує ліки за кілька хвилин після прийому лікаря, з онлайн-консультацією фармацевта.

Україна може запровадити «ОТС поза аптекою» лише за чітких умов:

– визначений перелік;

– вимоги до транспортування і зберігання;

– реальний контроль якості.

 Нові ліцензійні умови

МОЗ винесло на обговорення зміни до ліцензійних умов. Аптечна спільнота сприймає їх непросто, адже це рух від концепції «торгової точки» до «закладу охорони здоров’я».Йдеться не про обмеження бізнесу, а про осучаснення та вирівнювання стандартів.

Особливо важливий напрям — БАДи.

Необхідно привести продаж у цивілізований формат:

– окрема каса для БАДів та косметики;

– пряма комунікація, що БАД — не лікарський засіб.

Це захищає пацієнтів і дає чесні умови і фармацевтам і пацієнам, які нерідко опиняються заручниками агресивних маркетингових практик.

 Фармацевтична послуга

З 1 січня 2027 року аптеки будуть зобов’язані надавати фармацевтичну послугу — це норма Закону «Про лікарські засоби».

Фармацевтична послуга — це інформування, просвіта, супровід, участь у лікуванні.

І поки ми лише готуємось, світ рухається вперед:

– Німеччина обговорює надання фармацевтам права виписувати рецепти.

– У Канаді фармацевти вже лікують 21 захворювання.

- У Бельгії працюють сімейні фармацевти, що ведуть лікарський план пацієнта — усі препарати, дозування, час прийому, взаємодії.

Глобально аптека стає партнером у системі охорони здоров’я — місцем, де не тільки продають ліки, а допомагають людині лікуватися, вакцинуватися та вести здоровий спосіб життя.

 Самоврядування фармацевтів

Це фундамент для професії.

Усі європейські країни мають незалежне професійне самоврядування, яке відповідає за допуск до професії, стандарти та дисципліну.

Україна повинна перейти до такої моделі.

Реєстр фармацевтів

Це нарешті запрацює!

Реєстр дозволить контролювати наявність фармацевта в аптеці, підвищить престиж професії та унеможливить конкуренцію з продавцями без освіти.

У багатьох країнах ЄС пацієнт може побачити інформацію про фармацевта в конкретній аптеці — ПІБ, освіту, досвід.

Такий підхід підвищує довіру й формує професійний статус.

 Підсумок

Майбутнє українського фармринку — це не про конфлікт між державою, бізнесом чи аптеками.

Це про вибір моделі, яка забезпечить головне: доступні ліки, справедливі правила, професійність і розвиток!

І сьогодні ми маємо шанс сформувати цю систему так, щоб вона працювала на людину — у містах, селах, лікарнях і кожній громаді.