Кому вигідний "фальшивий Буданов?"

У черговій хвилі російських інформаційних маніпуляцій з’явився новий фейк — цього разу про нібито "російське походження" облікового запису начальника ГУР МО України Кирила Буданова на платформі Х. Невідомі анонімні ресурси та телеграм-канали розганяють скріншот профілю, створеного спеціально для цього інфовкиду, де місцем реєстрації вказана територія російської федерації. Усе це подається як "доказ" на користь вигадки, яка не витримує жодної технічної чи логічної перевірки.

Єдине реальне та офіційне представництво Кирила Буданова в Х доступне за посиланням: https://x.com/chiefdi_ukraine. Будь-які інші "версії" чи "дзеркала" — це або підробки, або свідомі інструменти дезінформації, створені для того, щоб привернути увагу, сісти на потоки аудиторії чи використати прізвище, що має високу довіру українського суспільства.

Технологія цього фейку не нова: створити акаунт-двійник, задати потрібні технічні параметри, зробити скріншот, а далі — розганяти через мережу анонімних каналів із типовою наративною конструкцією "дивіться, ми викрили". У подібних операціях не має значення навіть те, що фальшивка легко спростовується. Головна мета інша — породити сумнів, кинути тінь на авторитет і створити ілюзію хаосу довкола ключових фігур сектору безпеки.

Буданов — лише найсвіжіша мішень. У різні періоди російські спецслужби намагалися підробляти акаунти інших українських посадовців, дипломатів, командирів Сил оборони, а також іноземних політиків, які публічно підтримують Україну. Паралельно створювалися десятки анонімних сторінок, стилізованих під речників державних інституцій — і кожна з них запускала "зливи", "коментарі", "сенсаційні заяви", які живуть у мережі недовго, але встигають наробити шкоди.

Навіщо це робиться? Мета проста і стратегічно регулярна: зруйнувати довіру. Довіру до конкретної особи, до інституції, до самої ідеї інформаційної стабільності. Підробка профілів — це дешевий, але надзвичайно ефективний інструмент впливу. Адже підрив авторитету керівництва ГУР, ЗСУ чи інших силових структур — це прямий удар по моральній стійкості суспільства і спроба послабити впевненість українців у своїй системі оборони.

Фейки такого типу працюють за однією логікою: "неважливо, чи правда, головне — щоб люди засумнівалися". І саме сумнів стає тим середовищем, у якому російська пропаганда почувається найкомфортніше. Чим більше суперечливих повідомлень, тим легше створити відчуття, що "ніхто не знає, що насправді відбувається". А з таким настроєм суспільство стає більш вразливим до наступних хвиль дезінформації.

Що можуть зробити користувачі? Насамперед — увімкнути критичне мислення. Перед тим як довіряти будь-якому скріншоту, варто поставити собі кілька простих запитань: чи є це джерело офіційним? Чи була ця інформація підтверджена іншими авторитетними сторінками? Чи логічно, щоб високопосадовець робив заяву саме на цьому майданчику і саме в такій формі? Якщо відповідь хоча б на одне запитання викликає сумнів — варто зупинитися і перевірити ще раз.

Офіційні акаунти українських інституцій та їхніх керівників — це те мінімальне інформаційне ядро, яке має слугувати орієнтиром. За межами цього ядра розташований простір фейків, маніпуляцій та навмисно створеного шуму, який лише посилюватиметься. Тому інформаційна гігієна — це необхідна навичка воєнного часу.

Російські фейки не зникнуть завтра. Але їхній ефект значно слабшає там, де є звичка перевіряти факти, критично мислити й не дозволяти маніпуляторам підмінити реальність вигаданими картинками та фальшивими профілями. І саме ця звичка — одна з небагатьох речей, яка повністю залежить від нас.