Зенітний комплекс DefendAir проти загрози безпілотників

Бундесвер ухвалив рішення запустити виробництво нового покоління зенітного ракетно-артилерійського комплексу, призначеного для боротьби з безпілотниками, що масово заповнюють сучасні поля бою. Проєкт отримав назву DefendAir і стане спільною розробкою німецького підрозділу міжнародного концерну MBDA.

Як зазначають розробники, DefendAir не створюють «з нуля». За основу беруть уже відпрацьовані рішення та технології, представлені в попередніх проектах. Такий підхід дозволяє суттєво скоротити як терміни, так і бюджет розробки — а отже, швидше передати військовим комплекс, здатний ефективно протидіяти роям дронів, барражуючим боєприпасам та іншим повітряним загрозам.

Боротьба з безпілотниками: як MBDA формує нове покоління засобів ППО

В останні роки тема протидії безпілотній авіації — особливо дронам малого та середнього класу — перетворилася на один із головних викликів для армій світу. Ключові оборонні компанії змагаються у швидкості та ефективності рішень, і європейський концерн MBDA не залишився осторонь тренду. Навпаки — компанія однією з перших почала системно шукати відповіді на загрозу роїв дронів і FPV-апаратів, представивши низку концептів спеціалізованих зенітних систем.

Одним із найпомітніших проєктів останніх років стала SADM (Small Anti-Drone Missile) — “мала протидронова ракета”, розроблена німецьким підрозділом MBDA Deutschland. Її створили на основі боєприпасу переносного ЗРК Enforcer, який саме готувався до серійного виробництва. Інженери провели мінімальну модернізацію конструкції, адаптувавши ракету під новий клас цілей — швидкі, малогабаритні та малоконтрастні в інфрачервоному діапазоні БПЛА.

З моменту прем’єри MBDA неодноразово демонструвала SADM на спеціалізованих виставках, доповнюючи її концептами пускових установок та макетами повноцінних ЗРК і ЗРАК на її основі. Розробники пропонували різні варіанти використання ракети — від автономних легких пускових до інтеграції у вже існуючі бойові модулі, що значно розширило потенціал для адаптації під конкретні потреби військ.

За наявною інформацією, SADM успішно пройшла початкові етапи проєктування та підтвердила свої можливості у випробуваннях. MBDA неодноразово підкреслювала: щойно з’явиться конкретний інтерес з боку замовників, компанія готова розгорнути повноцінні роботи зі створення серійного зенітного комплексу на базі цієї ракети — з урахуванням вимог сучасного поля бою та загроз, що швидко еволюціонують.

Бундесвер робить ставку на DefendAir: контракт підписано, роботи стартують

Як з’ясувалося останнім часом, німецькі збройні сили виявили реальний інтерес до ракети SADM і провели з MBDA серію переговорів, щоб визначити формат подальшої співпраці. Кульмінація відбулася цього листопада: 5 листопада 2025 року Бундестаг схвалив угоду, а вже 10 листопада вона була офіційно підписана. Замовником виступає міністерство оборони Німеччини разом із федеральним управлінням з питань озброєнь. Виконавець — MBDA Deutschland, яка отримала доволі амбітний бюджет: 490 млн євро на основні роботи та ще 25 млн на паралельні дослідні проєкти, пов’язані з модернізацією та подальшим розвитком концепції.

Згідно з контрактом, компанія повинна розробити повноцінний зенітний ракетно-артилерійський комплекс DefendAir, у якому ключову роль відіграватиме вже відома ракета SADM. Її планують інтегрувати у бойовий модуль Skyranger 30 на шасі Boxer — платформу, яку Бундесвер активно розвиває у межах модернізації своїх мобільних засобів ППО. Концепт DefendAir уже демонстрували раніше, але зараз перед MBDA стоїть завдання перетворити його на реальну, повністю готову до виробництва систему. Близько двох третин бюджету піде саме на інженерні роботи, тестування та підготовку виробництва. За рахунок використання готових компонентів процес обіцяє бути швидким: завершення проєктування очікується вже наступного року.

MBDA планує розпочати серійне складання DefendAir до кінця 2026 року. Виробником стане завод компанії в місті Шробенхаузен, де вже налагоджені процеси зібрання елементів ППО нового покоління. На виготовлення самохідних ЗРАК піде третина виділеного фінансування. Скільки машин буде випущено в межах першого контракту — поки що не повідомляють. Відомо лише, що раніше Бундесвер замовив приблизно 20 Skyranger 30 на базі Boxer, і саме вони можуть стати першими носіями ракет SADM, отримавши додаткові засоби ураження на додачу до 30-мм гармати. Розміри бюджету натякають: нинішнє замовлення — це лише перший етап. Вочевидь, у майбутньому планується окремий контракт на масштабне серійне виробництво, яке дозволить суттєво підсилити мобільну ППО та розширити можливості боротьби з дронами.

Окремим пунктом передбачено створення й інших варіантів ЗРК/ЗРАК на базі ракети SADM. Зокрема, йдеться про стаціонарний комплекс для захисту важливих об’єктів. Втім, поки що на нього виділяють мінімальне фінансування — очевидно, це відсунуть у другий пріоритет. Цілком можливо, що після запуску серійного виробництва самохідного DefendAir розробка стаціонарної версії отримає більшу увагу та окремий бюджет. Адже потреба у захисті стратегічної інфраструктури в Європі зростає не менше, ніж у мобільних засобах ППО.

Технічні та функціональні можливості

MBDA Deutschland вже представила загальний вигляд і ключові характеристики майбутнього зенітного ракетно-артилерійського комплексу DefendAir. По суті, це мобільна бойова машина на колісному шасі з повноцінною безлюдною вежею, яка поєднує ракетне та артилерійське озброєння. Завдання комплексу — протидія літакам і гелікоптерам на малих висотах, боротьба з безпілотниками всіх типів, а також перехоплення високоточної зброї, що становить загрозу для передових підрозділів.

Однією з найбільш цікавих особливостей DefendAir є його «модульна» природа: комплекс збиратимуть із готових компонентів, які вже успішно випробувані в інших проєктах MBDA та Rheinmetall. Такий підхід мав би скоротити терміни розробки та здешевити виробництво, однак заявлений бюджет — майже пів мільярда євро — викликає питання щодо того, наскільки ці оптимістичні припущення відображають реальність.

Перші серійні DefendAir будуватимуть на базі шасі Boxer — відомої універсальної платформи з протипульним і протиснарядним захистом, яка здатна нести складні бойові модулі. Саме Boxer стане основою для вежі Skyranger 30, доповненої розширеним комплектом озброєння. У такій конфігурації DefendAir супроводжуватиме війська на марші та забезпечуватиме щільний купол прикриття від ударів з повітря.

Вежа Skyranger 30 — безекіпажна, з броньованим корпусом, у якому інтегровані 30‑мм автоматична гармата, ракети та все необхідне обладнання для виявлення і супроводу цілей. Основним артилерійським засобом є 30‑мм автомат Oerlikon KCE з ефективною дальністю вогню 2,5–3 км та технічною скорострільністю до 1200 пострілів на хвилину. Гармата може застосовувати різні типи боєприпасів — від уламково‑фугасних до бронебійних, причому система дозволяє оперативно змінювати боєкомплект залежно від типу загрози.

У кормовій частині Skyranger 30 передбачено місце для ракетної установки. У випадку DefendAir це буде пакет із 9 або 12 транспортно‑пускових контейнерів під ЗУР SADM. У похідному положенні ракети заховані всередині броньового короба і лежать горизонтально, а перед пуском установка піднімається у похилий стан, забезпечуючи необхідні кути наведення.

Ракета SADM, створена на базі боєприпасу для ПЗРК Enforcer, отримала новий стартовий ступінь та доопрацьований бойовий модуль. Зміни торкнулися аеродинаміки, електроніки та конструктивної міцності — усе це дозволило позбутися обмежень, які мали ранні версії. Ракета має двоступінчасту архітектуру: бойова частина Enforcer поєднується зі стартовим твердопаливним двигуном. Загальна довжина — приблизно 1,3 м, діаметр — 86 мм, маса — 8–9 кг. SADM оснащується малими крилами та прямокутними кермами, а стартовий двигун має власні великі стабілізатори.

Стартовий ступінь відповідає за вихід ракети з контейнера та початкове прискорення, а також збільшує дальність ураження з приблизних 2 км до 5 км, при цьому висота перехоплення становить кілька тисяч метрів. Хоча розробники офіційно не уточнюють тип наведення, зовнішній вигляд вказує на збереження інфрачервоної ГСН, успадкованої від Enforcer. Бойова частина — проникаюча осколково‑фугасна масою близько 1 кг, обладнана багаторежимним детонатором.

MBDA наголошує, що Enforcer та SADM — це прості та відносно недорогі ракети. Так, серійний Enforcer коштує близько 90 тисяч євро, що значно менше, ніж у «класичних» засобів ППО. Вартість SADM буде трохи вищою, але навіть у такому разі це потенційно один із найдоступніших варіантів перехоплення дронів та малорозмірних цілей на ринку. А з огляду на масовість загрози — фактор ціни стає критично важливим.

В пошуках рішень

Європейська оборонна промисловість продовжує активно шукати ефективні відповіді на дедалі агресивнішу та масовішу загрозу безпілотної авіації. Виробники пропонують різні концепції — від легких мобільних установок до складних багатокомпонентних систем. У цій низці нових рішень свою роль має зіграти і зенітний ракетно‑артилерійський комплекс DefendAir від MBDA Deutschland, який претендує стати одним із ключових елементів ближньої ППО майбутнього.

Більшість компонентів DefendAir уже не раз демонстрували на міжнародних виставках. Вони отримали достатньо уваги, були детально пропрацьовані та навіть частково протестовані в складі інших проєктів. Тепер інженерам MBDA залишилося зібрати ці окремі модулі в єдиний комплекс — і найближчими місяцями очікується поява перших готових машин у самохідному виконанні.

Після цього на DefendAir чекає ключовий етап — повний цикл випробувань, під час яких комплекс має підтвердити заявлені характеристики та здатність працювати по реальних типах цілей: роях БПЛА, FPV-дронах, барражуючих боєприпасах і малорозмірних повітряних об’єктах. Чи вдасться йому впоратися з усім спектром сучасних загроз — питання поки що відкрите. Але в умовах стрімкого розвитку безпілотних технологій DefendAir, без сумніву, стане важливим маркером того, наскільки швидко європейська промисловість може адаптуватися до нових викликів.