Негативна мотивація

Те найбільше, що непокоїть мене - це властивість часу зіжмакувати в одне місиво довгі дні десятка років щоденної боротьби за виживання у протистоянні з більшим ворогом.

Люди часто й легко потрапляють в оману того, що так як зараз - буде завжди.

Але якщо подивитися правді у вічі, то війна на виснаження не є станом, що триває вічно. Вона є процесом, який завершиться виснаженням однієї зі сторін. Це так очевидно, але наша свідомість хоче уникати реалістичних картин цієї правди.

Цілковите виснаження - не те, що у грі, де ти можеш почати раунд спочатку. Ні. Те, що стоїть за нашим цілковитим виснаженням - жахлива втрата всього, дому, свободи, закінчення життя у провині та животінні в тортурах і братських могилах. З памʼяттю про боротьбу, яку не буде з ким розділити. З можливістю почати раунд знову хіба що нашим нащадкам через наступну сотню років, і то - не факт, бо інформаційна доба дає більші можливості медіапропаганді загасити зерно опору назавжди.

Я не раз замислювалася про те, що з погляду майбутньої історії, яка рухатиметься вперед з нами чи без нас - наші роки опору у випадку поразки зіжмуться в одну мить і повністю зітруться. Усі наші бувші зусилля не важитимуть нічого перед реаліями окупації, в яку занурить наш простір поразка. Свобода довго будується і так легко стирається.

Ми зараз живемо з думкою, що ми переможці, бодай тому що встояли і втримали більшість території. Але у випадку виснаження - всі сліди цієї нашої перемоги від того що встояли - зітруться.

І ті з нас, що врятуються у тимчасово безпечну Європу - житимуть з тягарем того, хто програв і чиї роки боротьби затерлися історією, ніби їх і не було. Ніби всі, хто віддав життя - віддав його марно заради цієї тоталітарної тиші несвободи.

І ми будемо самотні з цією поразкою. Ще самотніші, ніж зараз - один на один з повзучою окупацією вшестеро більшої за нас орди з тоталітарних рабів та злочинців.

Я пишу це не для того, щоб нагнати негативу та й навряд у цих реаліях можна словами нагнати негативу, коли навколо реальність та її перспективи. А для того, щоб нагадати, чому вибір на рівні кожної окремої людини в Україні, яка обрала стояти осторонь від опору російській окупації - є поразкою, яку кожен день масштабує до великої поразки.

Коли мене питають іноземці "як ви тримаєтесь", я відповідаю, що негативна мотивація - це часто все, що лишається у війні на виснаження. Негативна мотивація - це розуміння і чітке уявлення тих реалій, в яких ми опинимося, якщо програємо свою екзистенцію кодлу путінських російських катів.