Дух Анкориджа
Російські чиновники, які останніми тижнями коментують миротворчі зусилля адміністрації Дональда Трампа, не забувають підкреслити, що російсько-американський діалог з приводу умов завершення російсько-української війни має відповідати "духу Анкоріджа". Але як це?
На перший погляд, це виглядає дивно. Адже під час американсько-російського саміту на Алясці не вдалося досягти жодних домовленостей, він навіть завершився завчасно… Так, Дональд Трамп згодом намагався кваліфікувати свою зустріч з Путіним як успіх, але, здається, крім нього у Сполучених Штатах так не вважав взагалі ніхто. Ну і жодної конкретики цього успіху Трамп ніколи не демонстрував. Тоді який такий дух?
Разом з тим росіяни мають рацію. Саме тоді відбувся реальний злам в американській позиції.
Якщо до побачення з Путіним Трамп все ж таки обстоював ідею припинення вогню з подальшим мирним процесом, після Аляски він майже остаточно затвердився на ідеї підписання мирної угоди — тобто перемовин під час війни. А це саме путінська ідея
Путін продовжує розраховувати за допомогою мирних перемовин і демонстрації власної миролюбності "купувати час" для продовження війни на винищення і окупації нових українських земель. Тому мирний план Трампа влаштовує російського президента не змістом, а самим фактом свого існування. Самою логікою, що спочатку потрібно домовитися про мир — а припинення вогню має стати частиною цих домовленостей.
Тому що в цій логіці "човникова дипломатія" трампівських посланців може займати скільки завгодно часу, тривалі перемовини то з росіянами, то з українцями можуть відбуватися місяцями — а війна буде продовжуватися. Так, можна сказати, що Трамп якраз зацікавлений в тому, щоб війна завершилася якнайшвидше — хоча б з точки зору можливості отримати омріяну Нобелівку. Але якщо Путін не збирається домовлятися швидко, Трамп просто змушений буде погодитися з його темпами. Американський президент після чергового кавалерійського маршу в бік мирного врегулювання вже знову визнав, що ніяких остаточних термінів у нього немає. Хіба це не те, чого добивається Путін?
І коли ми починаємо обговорювати деталі мирного плану, зміни до нього, "справедливий" чи "несправедливий" зміст тих чи інших статей ймовірної угоди, ми насправді потрапляємо в чергову путінську пастку.
Тому що всі розмови про справедливість чи несправедливість мають відбуватися після припинення вогню — а не під час бойових дій
Бо перемовини про мир під час бойових дій — це не перемовини, а тиск агресора на жертву і затягування часу у сподіванні запобігти новим санкціям. І здається, Трамп це чудово зрозумів від самого початку й саме тому пропонував Путіну припинення вогню. Чому ж американський президент змінив свій підхід?
Можливо, тому що вирішив, що примусити Путіна швидко зупинити вогонь йому все одно не вдасться — а якщо він погодиться на мирні перемовини, тобто піде назустріч російському президенту — тоді і зʼявиться шанс і припинити вогонь, і завершити війну. Заразом.
Але Трамп недооцінює Путіна. Для російського президента будь-який крок назустріч і є поразкою опонента, якого тепер потрібно тільки дотиснути. І тепер Путін не тільки тягне час, але й переодягається у військовий однострій і погрожує "війною до останнього українця" чи навіть готовністю війни в Європі. Так, раніше російський президент не робив таких зухвалих заяв, але раніше і американський президент не йшов йому назустріч у самій послідовності кроків у процесі завершення війни.
Ось це насправді і є "дух Анкоріджа"
Ви, їх аналізуєте, як адекватних. А вони хворі, живуть в своєму уявленому світі.
І не читають ваших аналізів їхньої хворої поведінки.
А ще має бути "справедливий мир", "покарання військових злочинців" - та інші моральноправильні слова - але абсолютно нереальні в силу лукавості та імпотенції Заходу, та корупційості України
Навідміну від лукавого Байдена ,які говорив правильні незламні слова - але гальмував та обмежував військову допомогу Україні в справах , мудак Трамп займає цинічну позицію замороження війни .
І цей "похабний мир " наразі єдиний реальний вихід країни з війни - бо інших реалістичних ні Україна , ні її союзники не мають ...
Лукавий Байден давав нам зброю на десятки мільярдів. І це важило на порядки більше ніж весь ******* про мир.
І що характерно - і сам мир це наближало набагато швидше, навіть коли про нього ніхто ще не триндів.
А байден з трампом - два сапоги пара, обидва не хотіли не перемоги,ні поразки України. Не бачу особливої різниці між цими двома сортами лайна...
Байден може й не хотів нашої перемоги, але Трампу не має нічого проти нашої поразки і турбується лише про русню.
Звісно що не буває вічних воєн. Але деякі війни бувають досить довгими. Ірано-Іракська до прикладу або Семирічна війна в 18 столітті. Не кажучи вже про 30-річну війну.
Тому уважно дивіться на справи. До семирічної нам не так багато залишається.
А трицятирічна - це постійні безперервні дії як в 1 чи 2 світовій,а цикл бойових дій з паузами по кілька років. Та й авіації дронів та ракет не було.
А от ірансько - іракська нам підходить - та ж сама історія
А щодо продажу зброї - то почекайте, якщо мага-виродки затримаються при владі в нас є шанс і таке побачити. Він і так уже наплював на думку 60+% американців з цього приводу, між іншим.
Так і з Путіним ніяких паперів не підписали, але ставлення або визнання відбулося на найвищому рівні - Америка відкрита для авторитаризму, більше ніякого експорту демократії за копалини чи вуглеводи. Замість тиску тепер повага і червоні доріжки, порушення протоколу і інші виключення)
З іншого боку до ЄС претензії про не ту демократію чи шикарні готелі, які в Європі побудували, чи як до партнерів НАТО...
Тобто це виключення власної виключності - Росія, ЄС, Китай рівні США. Це ж навпаки кінець Величи США, а не її ренесанс
це, кончені сцикливі генерали піндосії, що це дозволили!
це, хвалені спецслужби, що плазують перед утирком, що знищує надбання дідів засновників сша!
всьо!
луснула надутая холівудом, гімняна булька про магущєство сша!!!!
Від: Миколи Ярославовича Голомші, колишнього Першого заступника Генерального прокурора України
Кому: Шановним Членам Сенату та Палати Представників США, Шановному Державному департаменту США
Тема: Невідкладне підтвердження зобов'язань США відповідно до CAATSA, NDAA, Будапештського меморандуму та міжнародного права - на захист суверенітету та територіальної цілісності України
I. Мета звернення
Спостерігаючи за намаганнями перевести агресію рф проти України у «двохсторонній конфлікт» з негативними наслідками не тільки для України, а й для всієї світової архітектури безпеки, звертаюся з нагальним закликом до Конгресу та Державного департаменту США підтвердити, що:
1) Усі зобов'язання США щодо України, закріплені CAATSA, NDAA та іншими законами, виконуються повною мірою;
2) Будь-які спроби скоротити, обумовити або політизувати оборонну допомогу Україні є неприпустимими;
3) США зберігають відданість принципам міжнародного права, включно з невизнанням територіальних поступок під тиском агресора.
II. Правова та політична база
1. Зобов'язання США згідно з федеральним законодавством:
a) CAATSA (Public Law 115-44, 2017)
• Заборона визнання територіальних змін силою;
• Обов'язкові санкції проти осіб і структур, що сприяють агресії;
• Всі органи виконавчої влади зобов'язані дотримуватися закону без винятків.
b) NDAA та закони про оборонні асигнування:
• Забезпечують фінансування та постачання оборонної допомоги Україні;
• Високий контроль Конгресу за політичними умовами допомоги.
2. Міжнародні правові зобов'язання США:
a) Статут ООН:
• Стаття 2(4) - заборона застосування сили для зміни кордонів;
• Стаття 51 - право на самооборону України. b) Будапештський меморандум (1994):
• США, Велика Британія та росія офіційно гарантували суверенітет і територіальну цілісність України в обмін на відмову України від ядерної зброї;
• Передбачає зобов'язання протидіяти загрозі чи застосуванню сили проти України, включно із захистом від примусу до територіальних поступок;
• Порушення цих зобов'язань може бути розцінене як прямий міжнародно-правовий проступок США.
III. Потенційні загрози
Будь-які дії, які:
• зменшують або обумовлюють оборонну допомогу;
• ставлять вимоги до України щодо територіальних поступок;
• ігнорують Будапештський меморандум, CAATSA та інші закони; - матимуть наслідки:
1) Порушення федерального законодавства США;
2) Підрив принципу невизнання територіальних змін силою;
3) Демонстрацію відсутності надійності США як гаранта міжнародної безпеки;
4) Ризик легітимізації агресії та примусу в міжнародній практиці.
IV. Заклик до дій для Конгресу та Держдепу США
1. Підтвердити у резолюції Конгресу:
• зобов'язання США за CAATSA, NDAA та Будапештським меморандумом;
• неприпустимість територіальних поступок під тиском агресора;
• забезпечення безперервної оборонної допомоги Україні.
2. Забезпечити, що будь-які дії щодо санкцій чи допомоги узгоджуються з Конгресом, з повною прозорістю.
3. Забезпечити стабільне фінансування оборонних програм для України у межах NDAA та спеціальних пакетів без політичних умов.
4. Провести парламентські та дипломатичні слухання щодо будь-яких спроб зміни офіційної політики США щодо України, які порушують закон чи міжнародні зобов'язання.
5. Публічно підтвердити союзникам і партнерам, що позиція США щодо невизнання агресії та окупації є непорушною.
V. Висновок
Відхилення від цих норм ставить під загрозу:
• внутрішнє законодавство США;
• міжнародний правопорядок;
• трансатлантичну безпеку;
• суверенітет і територіальну цілісність України.
Рішення Конгресу та Держдепу сьогодні визначають, чи буде міжнародний порядок, де право превалює над силою, чи навпаки - світ, у якому агресія винагороджується.
Закликаю рішуче підтвердити зобов'язання США та продовжити підтримку України без умов і територіальних компромісів.
Дата: 6.12.2025 року