Відновлення історичної справедливості: як Київ повернув ім’я видатного мікробіолога Сергія Виноградського

4 грудня 2025 рок в Києві відбулася подія, яку місто чекало кілька років, — сквер на розі вулиць Богдана Хмельницького та Олеся Гончара отримав ім’я українського вченого Сергія Виноградського. Рішення підтримали 77 депутатів Київської міської ради, поставивши крапку в тривалому процесі з увічнення імені одного з найвидатніших мікробіологів світу.

Хто такий Сергій Виноградський?

Сергій Виноградський (1856–1953) — український вчений світового масштабу, який народився, виріс і навчався в Києві. Його головне відкриття — явище хемосинтезу — стало революційним для біології. Якщо раніше вважалося, що єдиним джерелом енергії для життя на Землі є сонячне світло (через фотосинтез рослин), то Сергій Виноградський довів: деякі мікроорганізми здатні отримувати енергію з хімічних реакцій неорганічних речовин.

Це відкриття, здійснене в 1887–1890 роках, фундаментально змінило розуміння життя на планеті. Завдяки йому ми отримали пояснення, як функціонують екосистеми океанічних глибин та відбувається кругообіг речовин у природі, і чому родючий ґрунт — це живий організм. Сергій Виноградський став засновником ґрунтової мікробіології і в 1935 році отримав найпрестижнішу нагороду в цій галузі — золоту медаль Левенгука, яку Нідерландська королівська академія наук вручає раз на 10 років.

Шлях повернення імені видатного біолога на Батьківщину

Історія вшанування імені Сергія Виноградського в Києві почалася з пропозиції перейменувати вулицю на його честь. Громадська Спілка "Інститут Виноградського" (раніше — "Up To Future"), яка вже багато років системно займається популяризацією постаті науковця та його внеску у світову мікробіологію, у 2022 році ініціювала петицію та забезпечила подальший розвиток ініціативи. Організація активно домагалася перейменування об’єктів у Києві в рамках дерусифікації та привертала увагу до того, що один із найвпливовіших мікробіологів світу, відкривач хемосинтезу, народився в Україні Києві.

Важливо, що діяльність зі збереження спадщини вченого не обмежувалася лише топонімікою.

У квітні 2023 року в додатку "Київ Цифровий" відбулося голосування про перейменування вулиці Лермонтовської на честь Виноградського — пропозиція отримала 29% підтримки киян. У 2024 році до руху долучилися й інші активісти та науковці: Громадська організація "Рада з урбаністики Києва", Товариство мікробіологів України імені Виноградського, науково-освітні та студентські спільноти столиці.

Попри підтримку киян, рішення про перейменування вулиці не було ухвалене. І активісти вирішили знайти інший спосіб увічнити ім’я вченого в міському просторі.

На початку 2025 року ГО "Рада з урбаністики Києва" за підтримки ГС "Інститут Виноградського" запропонувала місту найменувати на честь вченого безіменний сквер у Шевченківському районі.

Громадське обговорення та голосування в "Київ Цифровий" у травні 2025 року вдруге принесло переконливу підтримку — понад 8 тисяч киян проголосували за увічнення пам'яті вченого. І вже влітку профільна комісія Київради схвалила винесення питання на розгляд, а 4 грудня депутати ухвалили остаточне рішення.

Світове визнання та українське коріння

Ім'я Сергія Виноградського добре відоме в науковому світі. На його честь названа вулиця Rue Serge Winogradsky у французькому місті Брі-Конт-Робер, де вчений з 1922 до 1953 року працював в Інституті Пастера й зробив свої найвизначніші відкриття. У 2024 році його портрет, створений художником Романом Дмитришиним, зайняв почесне місце в Галереї видатних вчених Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

В місті Городок на Хмельниччині, де з 1871 до 1917 року був маєток родини Виноградських, вченому встановлено єдиний у світі пам'ятник з білого мармуру та названо вулицю.

За підтримки родини професорів медицини, меценатів Миколи Івановича та Галини Львівни Гуменюків, які багато років підтримують популяризацію постаті видатного науковця, у 2022 році на Хмельниччині збудували Городоцький краєзнавчий музей G-Museum. Це інноваційний простір, центральним елементом якого стала реконструйована біологічна лабораторія Сергія Виноградського з Інституту Пастера, де він працював упродовж другої половини свого життя. Музей став унікальним майданчиком, що повертає українцям власну наукову історію та формує сучасну культуру пам’яті про видатного дослідника.

Попри це, для більшості жителів столиці постать Сергія Виноградського залишалася маловідомою. Найменування скверу в центрі Києва виправляє цю несправедливість. Тепер кожен, хто проходитиме перетином вулиць Богдана Хмельницького та Олеся Гончара, матиме нагоду дізнатися про українця, чиї відкриття визначили напрямок сучасної біології.