Багатофункціональний американський БПЛА LUCAS

Индустрия дронов

Як я і обіцяв, сьогодні розкажу про американський багатофункціональний БПЛА LUCAS, який дуже схожий іранський Shahed-136.

Кілька місяців тому у відкритому інформаційному просторі з’явилися сигнали про те, що Пентагон переглядає власні підходи до безпілотної війни та прагне отримати ударний БПЛА масового класу, за логікою застосування подібний до іранських Shahed або російських “Гераней”. Йшлося не про черговий високотехнологічний проєкт із багаторічним циклом доведення, а про дешевий, серійний і витратний інструмент, здатний швидко наситити війська у разі масштабного конфлікту.

Сьогодні можна констатувати: американський військово-промисловий комплекс із цим завданням впорався. У найкоротші строки промисловість запропонувала, а згодом і передала армії перспективні безпілотні літальні апарати LUCAS, які втілюють нову для США, але вже добре відому у світі концепцію — війну на виснаження за допомогою масових ударних дронів.

LUCAS (Low-Cost Uncrewed Combat Aerial System) — це американський безпілотний літальний апарат, який уособлює одну з ключових тенденцій сучасної війни: масовість, дешевизну та швидке розгортання. 

Він створювався не як «ідеальний» високотехнологічний дрон, а як практичний інструмент війни на виснаження, де вирішальну роль відіграють кількість, швидкість виробництва та гнучкість застосування.

Поява LUCAS є показовою не лише з технологічної, а й з доктринальної точки зору. Фактично Пентагон визнав: у сучасній війні вирішальне значення має не лише якість окремих платформ, а спроможність швидко виробляти та застосовувати велику кількість дешевих безпілотників, готових до втрат, але здатних перевантажувати ППО противника та завдавати ударів на оперативній глибині. Саме в цій логіці LUCAS і став американською відповіддю на досвід війни, яку Росія веде проти України.

LUCAS: швидка відповідь Пентагону на війну дронів

Проєкт Low-Cost Uncrewed Combat Attack System (LUCAS) розроблявся американською компанією SpektreWorks (штат Аризона) за прямим замовленням Пентагону як елемент прискореної адаптації Збройних сил США до нових реалій безпілотної війни. Роботи над таким БПЛА стартували порівняно нещодавно і від самого початку велися без гучних анонсів: точні терміни, обсяги та тактико-технічні вимоги офіційно не розкривалися, що нетипово для багатьох американських оборонних програм, але цілком логічно для проєкту «швидкої відповіді».

Перші публічні результати програми були продемонстровані влітку цього року. На той момент LUCAS перебував на початковому етапі випробувань, однак уже тоді демонстрував характеристики, які повністю вписувалися в концепцію Пентагону: простота, дешевизна, автономність і готовність до масового застосування. Подальший розвиток подій свідчить, що безпілотник не лише відповідав очікуванням військових, а й перевершив мінімальні вимоги.

Фактично після завершення первинних тестів Пентагон ухвалив принципове рішення — перейти до серійного виробництва LUCAS у стислі строки та з високими темпами. Паралельно було розгорнуто підготовку особового складу до експлуатації нової техніки. Показовим є й інший момент: виробництво планують розподілити між кількома компаніями, свідомо уникаючи залежності від одного підрядника. Такий підхід чітко вказує на те, що LUCAS розглядається не як експериментальний зразок, а як масовий витратний інструмент війни, який має випускатися великими серіями.

3 грудня Центральне командування Збройних сил США (US CENTCOM) офіційно повідомило про початок розгортання нової безпілотної платформи. Спеціально для експлуатації LUCAS було сформовано окрему ескадрилью — Task Force Scorpion Strike (TFSS, «Удар скорпіона»). Сам факт створення окремого підрозділу під конкретний тип БПЛА є нетиповим для США і водночас показовим: LUCAS одразу інтегрується не на рівні окремих тестових запусків, а як повноцінний елемент бойової структури.

Згідно з офіційною інформацією CENTCOM, ескадрилья TFSS уже передислокована на одну з баз на Близькому Сході, де має нести службу найближчим часом. Формально цілі та сценарії такого розгортання не розкриваються, однак акцент робиться на універсальності застосування — від розвідки до завдання ударів у різних умовах обстановки. Це вкотре підтверджує багатофункціональний характер платформи LUCAS.

Додаткові подробиці оприлюднили американські ЗМІ з посиланням на джерела у військових колах. За їхніми даними, у складі TFSS служить близько 20 солдатів, сержантів та офіцерів, які вже пройшли необхідну підготовку і повністю готові до експлуатації новітніх безпілотників. У підрозділі сформовано запас БПЛА, а їх постачання триває. При цьому кількість безпілотників на складах і темпи виробництва, за твердженням джерел, відповідають оперативним потребам і поставленим завданням, що знову ж таки вказує на серйозність намірів Пентагону.

За підсумками вже реалізованих етапів програма LUCAS отримує високі оцінки як з боку військових, так і з боку аналітиків. Створення спеціалізованої ескадрильї розглядається як важливий організаційний крок, який дозволяє швидко накопичувати бойовий досвід і адаптувати тактику застосування. Більше того, у США не виключають подальшого масштабування цього підходу — розширення позитивного досвіду та формування нових підрозділів, озброєних масовими ударними БПЛА.

У ширшому сенсі LUCAS перестає бути просто ще одним зразком безпілотної техніки. Це індикатор зміни американського військового мислення, у якому дедалі більшу роль відіграє не унікальність платформи, а її серійність, доступність і здатність працювати в умовах війни на виснаження.

Випробування та ставка на масову бойову частину

3 грудня пресслужба Сухопутних військ США офіційно повідомила про випробування нового БПЛА LUCAS на полігоні Юма — одному з ключових майданчиків Пентагону для перевірки перспективних систем озброєння. Наразі армійські фахівці оцінюють базові льотно-технічні характеристики апарата, його надійність, керованість і придатність до виконання бойових завдань у різних сценаріях.

Особливу увагу привертає питання бойової частини. Для LUCAS передбачено недорогий боєзаряд, оптимізований під масове виробництво, але з достатніми бойовими характеристиками. Принципове рішення — виготовляти такі БЧ на кількох підприємствах, що знижує логістичні ризики та відповідає концепції «витратного» озброєння.

Водночас армія прямо визнає: штатної бойової частини поки немає. Вона перебуває у розробці, тому під час випробувань використовуються БПЛА з інертними макетами, які відтворюють масо-габаритні параметри майбутнього боєзаряду. Це означає, що Пентагон паралельно доводить платформу й готує боєприпас, не чекаючи завершення всіх формальних процедур — характерний підхід для програм прискореного циклу, продиктованих досвідом сучасної війни.

Мета та концепція програми

Ключовою метою програми LUCAS (Low-Cost Uncrewed Combat Attack System) було створення дешевого ударного або багатофункціонального безпілотника масового класу, максимально наближеного за ідеологією та способом застосування до вже перевірених у війнах іноземних зразків. Замовник і розробник цього не приховували: новий БПЛА з самого початку проєктувався з урахуванням досвіду використання російських та іранських дронів-камікадзе, насамперед сімейства Shahed / «Герань». Саме цим пояснюється як зовнішня схожість, так і низка конструктивних і концептуальних рішень.

Конструкція та матеріали

LUCAS від компанії SpektreWorks виконаний за схемою «безхвостка» з трикутним крилом і спрощеним циліндричним фюзеляжем. Така компоновка є компромісом між аеродинамікою, технологічністю та вартістю виробництва. Планер виготовляється з пластиків і композитних матеріалів, що забезпечує вигідне поєднання малої маси, достатньої міцності та зниженої радіолокаційної помітності. Габарити апарата відносно скромні: довжина та розмах крила, за наявними даними, не перевищують 3–3,5 м. Вагові характеристики офіційно не розкриваються, що вписується в загальну «непублічну» логіку програми.

Силова установка та льотні характеристики

Як силову установку LUCAS отримав поршневий двигун Desert Aircraft DA‑215 потужністю близько 13 к. с. у поєднанні з дволопатевим штовхаючим гвинтом. Точні льотні характеристики не оприлюднені, однак з огляду на конфігурацію та клас двигуна можна оцінити максимальну швидкість на рівні 180–200 км/год. Заявлена тривалість польоту — до 5–6 годин, що дає орієнтовну дальність 800–1000 км. Це однозначно позиціонує LUCAS як засіб ударів на оперативній глибині, а не лише тактичний БПЛА.

Системи керування та корисне навантаження

Передбачається використання кількох варіантів системи керування. Базова конфігурація включає автопілот, супутникову та інерційну навігацію і призначена для виконання завдань за заздалегідь заданими координатами — класичний сценарій «удару по точці». Водночас платформа допускає встановлення повноцінного головного відсіку з оптико-електронною станцією, що розширює функціонал до розвідки, дорозвідки та наведення. Також згадується можливість інтеграції супутникового каналу зв’язку, який дозволяє підтримувати контакт з оператором незалежно від відстані та району застосування.

Бойова частина: ключовий елемент, що відстає

У межах проєкту LUCAS неодноразово порушувалося питання створення бойових частин різних типів масою до 18–20 кг. Йдеться передусім про осколково-фугасні та інші універсальні варіанти, придатні для ураження широкого спектра цілей. Водночас саме цей компонент поки що залишається незавершеним: за офіційними повідомленнями, бойові частини перебувають на стадії розробки й ще не готові до серійного виробництва.

Запуск і сценарії застосування

Запуск безпілотника здійснюється з рейкової напрямної з використанням катапультного пристрою або твердопаливного прискорювача. Таку систему можна встановлювати на різні наземні платформи, а за потреби — і на кораблі. У базовій концепції більшість місій для LUCAS розглядаються як “в один кінець”, що прямо вказує на його ударну спеціалізацію. Водночас не виключається створення варіантів із системою повернення та посадки для окремих сценаріїв.

Вартість і логіка масового виробництва

Завдяки свідомому вибору матеріалів, компонентів і виробничих технологій розробникам вдалося суттєво знизити вартість виробу. У серійному виробництві один БПЛА LUCAS оцінюється приблизно у 35 тисяч доларів, а витрати на експлуатацію залишаються мінімальними. Саме цей параметр принципово відрізняє його від традиційних дорогих американських безпілотників і робить придатним для масового застосування.

Ставка на швидкість замість формальностей

Загалом навколо LUCAS склалася нетипова для США ситуація. Комерційна компанія швидко створює безпілотник, Пентагон оперативно схвалює результат, замовляє серійне виробництво, формує спеціалізований підрозділ і перекидає його на закордонну базу. Для традиційно обережної американської системи закупівель це виглядає незвично.

При цьому сам БПЛА ще не завершив повний цикл випробувань, а ключовий елемент — бойова частина — відсутній у готовому вигляді. Орієнтовні терміни завершення цих етапів не називаються, що створює розрив між швидкістю організаційних рішень і фактичною готовністю системи.

У підсумку виникає парадокс: ескадрилья Task Force Scorpion Strike отримує ударний БПЛА, який формально не готовий до повноцінного бойового застосування, і водночас уже передислоковується до регіону зі складною безпековою обстановкою. Імовірно, підрозділ поки не досяг повної бойової готовності, а розгортання має на меті експлуатаційні та кліматичні випробування LUCAS у реальних умовах Близького Сходу.

Втім, це не знімає запитань щодо заявлених темпів виробництва, постійних поставок і формування складських запасів. Усе це свідчить: Пентагон уже зробив стратегічну ставку на LUCAS як серійну платформу, навіть якщо її остаточна конфігурація ще формується.

Обсяги замовлень залишаються закритими, що відкриває простір для різних інтерпретацій — від обмеженого експерименту до підготовки масового розгортання ударних дронів нового покоління. У будь-якому разі історія LUCAS показує головне: США дедалі частіше готові жертвувати процедурною обережністю заради швидкості — і це прямий наслідок уроків сучасних воєн.

Загальна оцінка та перспективи

Таким чином, США намагаються відтворити модель успіху іранських і російських ударних дронів, але у власній технологічній, виробничій та організаційній логіці. Для цього вже створено новий БПЛА, проведено частину випробувань і паралельно опрацьовуються питання його серійного виробництва та експлуатації у військах.

Водночас офіційно визнається, що LUCAS поки що позбавлений ключового елемента — повноцінної бойової частини, а отже не може в повному обсязі виконувати свою основну ударну функцію. Проте поява цього компонента, очевидно, є лише питанням часу. Розробка простого боєзаряду обмеженої маси навряд чи стане критично складним завданням для американської промисловості — особливо з огляду на темпи, з якими Пентагон уже просуває саму платформу.