Театр абсурду продовжується.

      Головні ролі в цій божевільній постанові виконують колишні актори : Трамп і Зеленський.
      Перший переконаний, що путін бажає Україні добра, бо той йому сам про це сказав. Ну, а те що ракети і шахеди щоденно розносять мирні квартали українських міст – це не привід для Трампа сумніватися в щирості намірів путніна.
      Другий наголосив про референдум, якій він проведе, з приводу територіальної цілісності України. І пофігу, що закони: «Про всеукраїнський референдум» та «Про правовий режим воєнного стану» забороняють проводити референдуми під час бойових дій, тобто в умовах воєнного стану. Заява ж путіна, що він не збирається припиняти вогонь, взагалі не береться до уваги.
      З першим все зрозуміло - політика США направлена на розподіл України, тому Трамп солідарний з вбивцею путіним. Хочу прояснити ситуацію по другому, тобто Зеленському. Аргументуючи свою позицію щодо референдуму він, при розмові з Трампом сказав, що це питання мають вирішувати українці, це ж їх земля.
      Враховуючи те, що питання референдуму озвучене на такому рівні, то його гарантовано і невдовзі почнуть прокачувати всередині України. Хто в цьому зацікавлений? США, росія та українська влада. Чи зацікавлений народ? Ні. Пояснення просте – українці розуміють, що у разі згоди на референдум, який стовідсотково буде фальсифікованим, Україна втратить свої території. Мало того, амністуються російські воєнні злочинці, ніяких репарацій не буде, замість них кабальні кредити. Не кажу вже про те, що це буде подане, як публічне приниження української нації.
      Виникає логічне питання: а за ради чого тоді сотні тисяч українців поклали свої голови? Це ж не вони винні в тому, що політики, під час кровопролитних боїв, голосують за мирний бюджет, в якому потреби армії стоять навіть і не на другому місці. Не народ же винен, що держава не підготувалася до вторгнення, бо це ж мав зробити президент України.
      Вся ця божевільна постанова, з боку української влади, грається з однією метою – уникнення відповідальність за скоєне зло, зраду та мародерство під час війни. Їм потрібно перекласти провину за капітуляцію і розподіл України на народ. Про це ще, якщо не помиляюсь у 24-му в інтерв’ю Н. Мосейчук натякав Арахамія. Тоді це виглядало хворобливою фантазією, зараз – це реальність. Тобто цей план народився не вчора.
      Ну, і останнє. Якщо уявити, що референдум пройшов і згідно з його результатами, всупереч здоровому глузду, українці проголосували за відмову від територій, то чи можна буде вважати, що він законний та легітимний. На мою думку, ні, оскільки референдум, який пройшов під дулами російських гармат і в умовах погроз, з боку США, не може вважатися законним і тим більше легітимним. За таких умов, свого часу у 14-му, пройшли референдуми в Криму, Луганській та Донецькій областях.
     Зустріч Трампа з Зеленським прогнозовано нічого не дала, путін розуміючи слабкість їх позиції, грає свою гру, в якій нема місця вільній Україні. Божевільна постанова продовжується, але ж з кожним днем гра акторів стає блідною та непереконливою. Завдяки стійкісті українського народу та ЗСУ ця постанова пішла не за сценарієм.  Що буде далі, цілком залежить від нашої колективної думки, стосовно нашого майбутнього і майбутнього України.                                                                                             ...Розраховувати можемо лише на себе.