Новий прометеїзм 2.0

Візит Президента України Володимира Зеленського наприкінці грудня 2025 року до Польщі продемонстрував необхідність переосмислення та активізації польсько-українських відносин. Наші держави потребують нової якості двосторонніх відносини, і безпекові виклики, які продукує Росія, підштовхують нас до активізації взаємодії. Відтак я пропоную «Новий прометеїзм 2.0» - концепцію взаємодії Польщі та України у боротьбі проти російського імперіалізму.

Про потребу «Нового прометеїзму» я говорю більше двох років, за цей час його положення частково були відкореговані, адже стрімко змінюється світ навколо нас. Росія стає все більш агресивною. Вересневий проліт двох десятків «шахедів» над територією Польщі, диверсії на польській залізниці, роздмухування антиукраїнських настроїв у Польщі потребують асиметричних та енергійних дій. Діалог Варшави та Києва потрібно активізувати вже сьогодні.

 Станом на початок січня 2026 року  10 пунктів базових «Нового прометеїзму 2.0» виглядають так:

1). Відновлення  активності та зміцнення внутрішньої стійкості Люблінського трикутника, трансляція українського досвіду протидії Росії для країн Бухарестської дев’ятки.

2). Спільне формування спільних антиімперських наративів Балто-Чорноморського регіону.

3). Узгоджені проактивні  дії у країнах глобального Півдня, зокрема, у сфері продовольчої безпеки.

4). Стрімка модернізація оборонної промисловості регіону, перетворення Балто-Чорноморського Міжмор’я на сталевого їжака Європи.  Розробка новітніх видів озброєння, масштабування досвіду використання дронів.

5). Зміцнення внутрішньої стійкості Балто-Чорноморського регіону шляхом протидії фейкам та дезінформації.

6). Посилення енергетичної безпеки регіону, послідовна диверсифікація джерел надходження енергоресурсів.

7). Розбудова інфраструктурних проєктів з акцентом на відновлення України.

8). Експертна взаємодія з чутливих питань двосторонніх відносин по обидва боки польсько-українського кордону.

9). Активізація польсько-української співпраці в інформаційній сфері.

10). Сприяння Варшави завершенню процесу формування політичної нації в Білорусі, Молдові, Україні. Усвідомлення, що без демократичної Білорусі не буде безпечної Європи.

 Очевидно, ці пункти не є вичерпним форматом взаємодії, швидше, це спроба дати імпульс процес активізації польсько-українських відносин. У турбулентному світі ми маємо взаємодіяти насамперед з перевіреними та амбітними союзниками.