Консолідація релокованого бізнесу та нове лідерство

В Україні працює понад 10 тисяч підприємств, які змушені були переїхати через війну. Це компанії різного розміру та профілю. Серед них є індустріальні лідери, але більшість — це малий і середній бізнес. Саме вони створюють продукцію, забезпечують робочі місця, підтримують економіку та наповнюють бюджет у воєнний час.

Експерти попереджають про третю хвилю релокації. Готовність бізнесу до переміщення стрімко зростає: з 11,9% у липні 2024 року до 21,5% у січні 2025-го. За прогнозами, на 2026 рік ця частка може досягти 32,7%. Люди та компанії шукають безпечніші регіони — подалі від бойових дій, стратегічних об’єктів, зі стабільнішим енергопостачанням та економічними перспективами.

Як наслідок, центральні та західні області стикаються зі значною напливу людей і бізнесів. Це створює додаткове навантаження на громади. Деякі місцеві політики вже намагаються використати ситуацію для отримання сумнівних політичних дивідендів, нагнітаючи протистояння між "корінними" та "переселенцями". Наша ж позиція інша: ми маємо бачити в кожному передусім українця, а не ділити на "своїх" і "чужих". Ми разом будуємо нову, міцнішу країну, яка вийде з випробувань більш єдиною, ніж була до повномасштабної війни.

Окремо важливими є правові та економічні аспекти релокації. Існує цілий комплекс проблем, які потребують політичної волі держави та нашої активної участі як народних депутатів.

З якими викликами стикається релокований бізнес сьогодні?

- Складний пошук приміщень та землі без будь-яких спеціальних пільг.

- Адміністративні та юридичні труднощі: велика кількість бюрократичних процедур, неузгодженості в алгоритмах, необхідність законодавчих змін.

- Нерівні умови конкуренції з місцевими підприємствами, які мають довіру влади, налагоджені зв'язки та пільги.

- Високі витрати на переміщення: втрата обладнання, вартість транспортування, "старт з нуля" (оренда, ремонт, логістика) при падінні доходів. Державні програми покривають лише частину витрат.

- Необхідність будувати нові зв'язки з місцевим бізнесом та переорієнтовуватися на нові ринки збуту.

- Проблеми з персоналом: перевезення власних співробітників або працевлаштування місцевих мешканців та внутрішньо переміщених осіб (ВПО).

- Інформаційний вакуум: відсутність єдиного джерела чітких консультацій щодо підтримки для релокованих підприємств.

Для вирішення системних проблем потрібні цілеспрямовані закони та зміни в регуляторній базі:

• Захист майна та активів на тимчасово окупованих територіях: правове врегулювання консервації потужностей, захист від мародерства та страхування ризиків.
• Стимулювання громад, які приймають бізнес: розвиток індустріальних парків, субвенції на інфраструктуру, зміни в містобудівній документації.
• Адаптація трудового законодавства: спеціальні норми для релокації під час війни, включаючи питання неоподаткування компенсацій за переїзд працівників.

Щоб ефективно долати такі виклики, релокованому бізнесу потрібна організація та єдність. Саме тому підприємці ініціювали створення "Асоціації релокованого бізнесу" (АРБ).

Під час зустрічі з активом Асоціації на Полтавщині ми, як засновники ГО "ВПО України", запропонували укласти меморандум про співпрацю. Як народні депутати, ми беремо на себе зобов’язання представляти інтереси релокованого бізнесу у Верховній Раді.

Наша спільна стратегія має три ключові напрями:

1. Нова модель лідерства та впливу. Класичних методів лобіювання вже недостатньо. Наша головна стратегія — вирощувати нових лідерів серед самих підприємців-переселенців. Ми будемо об’єднувати та готувати активістів, готових брати на себе громадську відповідальність. Наша мета — створити мережу однодумців у ключових регіонах, які могли б йти у місцеву владу. Об’єднавши зусилля громадської організації, депутатського корпусу, власних медіа та спільнот, ми станемо силою, з якою доведеться рахуватися для захисту інтересів бізнесу та ВПО.

1. Створення спільного соціального капіталу. Об’єднані команди АРБ та ГО "ВПО України" в регіонах будуть центрами формування широких коаліцій. Ми об’єднаємося з місцевими громадськими організаціями, активістами, представниками культури та освіти. Разом, через спільні проєкти та діалог, ми будемо перешкоджати штучному розколу суспільства, перетворюючи інтеграцію на потужний ресурс для розвитку кожної громади.

1. Конкретні кроки та інструменти.

• Просування змін: Системна робота над цільовими програмами підтримки (податкові канікули, компенсації, гарантовані кредити).
• Прямий діалог з владою: Створення постійних робочих груп за участі Асоціації та ГО "ВПО України" при ключових міністерствах.
• Юридичний супровід: "Гаряча лінія" та пул юристів для оперативної допомоги.
• Мережа співпраці: організація нетворкінгів, ярмарків контактів з громадами, спільних проєктів.
• Інформаційний хаб: Акумуляція всіх програм підтримки (державних, міжнародних) та їхня адаптація.
• Захист від рейдерства та тиску: підтримка мораторію на несправедливі перевірки.
• Менторські програми: обмін досвідом від провідних CEO з питань бренду, виходу на ринок, ведення бізнесу.

На національному рівні ми будемо просувати закони, що скасовують дискримінацію за місцем реєстрації, та ініціювати цільові фінансові інструменти сприяння. Паралельно ми створимо централізовану систему правової та консультаційної підтримки. Таким чином, локальна робота наших активістів буде підкріплена потужним "плечем" на загальнодержавному рівні.

Саме цей двосторонній підхід — формування власного лідерства на місцях та побудова сильної вертикалі захисту — є нашою відповіддю на системні виклики для релокованого бізнесу та всіх внутрішньо переміщених осіб.