Американський Cyclops від Long Wall: "Орєшніку" напружитись?

Индустрия дронов

Сьогодні варто детальніше зупинитися на одній із новітніх розробок у сфері протиракетної оборони від компанії Long Wall — перспективному комплексі Cyclops.

На сьогодні у США сформовано цілу лінійку систем протиракетної оборони, орієнтованих на перехоплення бойових блоків балістичних ракет середньої та міжконтинентальної дальності. Більшість із них є складними, технологічно насиченими й, відповідно, надзвичайно дорогими рішеннями, розрахованими на обмежену кількість пусків.

На цьому тлі показовим виглядає нещодавній анонс нового проєкту від американської компанії Long Wall. Йдеться про комплекс ПРО під назвою Cyclops, який позиціонується як спроба відійти від традиційної логіки «штучних» перехоплювачів на користь максимально спрощеної та потенційно масової системи.

У Long Wall наголошують, що Cyclops має відрізнятися не лише архітектурною простотою, а й суттєво нижчою вартістю виробництва та застосування. Фактично мова йде про спробу адаптувати протиракетну оборону до реалій виснажливого протистояння, де вирішальним фактором стає не абсолютна технічна досконалість, а масштабованість і економіка перехоплення.

Cyclops: ставка Long Wall на дешевшу ПРО

Компанія Long Wall розпочала свою діяльність у середині минулого десятиліття. Її штаб-квартира знаходиться в Лонг-Біч, штат Каліфорнія. Окрім цього, компанія має ще три філії та випробувальні майданчики в Каліфорнії та на Алясці. Все це само по собі вказує на орієнтацію на повний цикл розробок - від проєктування до натурних випробувань. Із моменту заснування Long Wall працювала над низкою проєктів у ракетно-космічній галузі, поступово нарощуючи компетенції у сфері твердопаливних ракет, систем керування та кінетичних перехоплювачів.

Компанія цілеспрямовано зацікавилася тематикою протиракетної оборони. Ключовою ідеєю стало використання вже наявного технологічного заділу в поєднанні з низкою нетрадиційних рішень для створення нового комплексу перехоплення. Початковим фокусом програми стала розробка бойового ступеня-перехоплювача, однак паралельно довелося проєктувати й усю супутню інфраструктуру.

Вперше проєкт був офіційно представлений 15 грудня 2025 року та отримав назву Cyclops («Циклоп»). В опублікованому прес-релізі Long Wall окреслила поточний стан робіт, досягнуті проміжні результати та найближчі плани. Окрему увагу привернули оприлюднені фотографії й графічні матеріали, які дозволяють скласти загальне уявлення про архітектуру майбутнього комплексу та його ключові елементи.

Заявленою метою проєкту є створення протиракетної системи, здатної перехоплювати балістичні цілі на середніх ділянках траєкторії. До переліку цілей віднесено ракети малої та середньої дальності, а також їх бойові блоки. За класом розв’язуваних завдань Cyclops фактично претендує на нішу, яку нині займає система THAAD, що вже перебуває на озброєнні США та їх союзників.

Відомо, що проєкт Cyclops просувається доволі активно й уже пройшов значну частину дослідно-конструкторських робіт. Сформовано базову концепцію комплексу, визначено ключові технологічні рішення та відпрацьовано загальну логіку застосування. Паралельно ведеться виготовлення й випробування основних агрегатів і вузлів.

У статусі дослідних зразків вже існують кінетичний перехоплювач Exoatmospheric Kill Vehicle (EKV) з повним комплектом бортової апаратури, ракета-носій RSX, а також оригінальна пускова установка CLS. Ці компоненти наразі проходять наземні випробування, доповнені масштабним комп’ютерним моделюванням різних сценаріїв перехоплення.

Водночас у найближчій перспективі Long Wall планує перейти до перших випробувальних пусків протиракети з новим бойовим ступенем. Подальше доведення системи, з урахуванням складності завдань і вимог до надійності, очевидно займе тривалий час. Конкретні строки завершення цього етапу наразі не розкриваються й залежатимуть від результатів випробувань та доступного фінансування.

У самій Long Wall підкреслюють, що Cyclops на цьому етапі розробляється в ініціативному порядку й повністю фінансується за кошти компанії. Водночас у майбутньому проєкт планується представити в рамках одного з конкурсів Пентагону. У разі отримання контракту Міністерства оборони США це дозволить не лише компенсувати понесені витрати, а й закріпити Cyclops як повноцінного гравця на ринку систем протиракетної оборони.

ПРО для війни на виснаження

В основі проєкту Cyclops лежить не стільки нова технологія, скільки перегляд самої філософії протиракетної оборони. Чинні системи цього класу, включно з тими, що вже перебувають на озброєнні, створювалися в логіці війни на виснаження та обмежених сценаріїв застосування. Надмірна технічна складність, багаторівневі системи наведення й унікальні компоненти призвели до того, що кожен перехоплювач фактично перетворився на штучний виріб з відповідною ціною.

Long Wall виходить із протилежного припущення. В умовах потенційно масованих пусків вирішальним фактором стає не максимальна досконалість окремої ракети, а можливість швидко й у великих кількостях виробляти перехоплювачі, прийнятні за характеристиками. Саме під цю логіку компанія переглянула підхід до проєктування бойового ступеня та допоміжних елементів комплексу.

У рамках проєкту було свідомо відкинуто низку складних і дорогих рішень на користь простіших архітектур. При розробці кінетичного перехоплювача EKV активно використовуються матеріали, технології та електронні компоненти комерційного походження, адаптовані до військових вимог. Це дозволило різко скоротити виробничий цикл і знизити поріг входу для серійного випуску.

За твердженням розробника, такий підхід дав змогу не просто здешевити окремий перехоплювач, а принципово змінити масштаб виробництва. Якщо сучасні системи ПРО здатні випускати лише кілька десятків протиракет на рік, то для Cyclops одразу закладається можливість переходу до сотень, а за сприятливих умов і тисяч ракет щорічно. У контексті виснажливого протиракетного протистояння це може мати не менше значення, ніж тактико-технічні характеристики.

Додатково, за рахунок контрольованого зниження окремих параметрів та уніфікації компонентів, Long Wall розраховує підвищити мобільність комплексу й зменшити витрати на експлуатацію та обслуговування. Така архітектура також створює заділ для подальших модернізацій. Тобто, від заміни елементної бази до адаптації комплексу під нові сценарії застосування без радикальної перебудови всієї системи.

Отже, Cyclops виглядає не як спроба створити “кращу” протиракету, а як прагнення зробити ПРО економічно життєздатною у війні на виснаження, де кількість і темп виробництва можуть виявитися не менш важливими, ніж технологічна витонченість.

Cyclops: проста архітектура кінетичного перехоплення

Центральним елементом комплексу Cyclops є спеціалізований бойовий ступінь із функцією кінетичного перехоплювача. За своєю загальною концепцією він вписується в уже відпрацьовану американську школу hit-to-kill. Однак Long Wall навмисно відходить від максимально ускладнених рішень, роблячи ставку на простоту конструкції та зниження собівартості.

Кінетичний перехоплювач EKV виконаний у компактному форм-факторі та оснащений інфрачервоною головкою самонаведення високої чутливості, базовим набором бортової автоматики, системою управління та блоком малогабаритних маневрових двигунів. Класична бойова частина відсутня — ураження цілі здійснюється прямим зіткненням, де вирішальним фактором виступає кінетична енергія на зустрічних швидкостях. Такий підхід дозволяє не лише спростити конструкцію, а й уникнути додаткових обмежень, пов’язаних із підривом та уламковою дією.

Детальні тактико-технічні характеристики перехоплювача наразі не розкриваються, однак сама архітектура виробу вказує на пріоритет достатності, а не граничних параметрів. Cyclops не позиціонується як система для перехоплення одиничних “найскладніших” цілей. Натомість робиться ставка на повторюваність, масштабованість і прийнятну ймовірність ураження при масовому застосуванні.

Виведення EKV на розрахункову траєкторію забезпечує ракета-носій RSX. Вона виконана за двоступеневою схемою та оснащується рідинними ракетними двигунами. Важливо, що в конструкції RSX використовуються компоненти власної розробки Long Wall. Це зменшує залежність від сторонніх постачальників і спрощує серійне виробництво. Такий підхід також відкриває можливості для подальшої адаптації ракети під різні профілі перехоплення.

У дослідній конфігурації комплекс Cyclops комплектується оригінальною пусковою установкою CLS, виконаною у форматі стандартного 40-футового контейнера. Усередині розміщено підйомно-пусковий механізм і боєкомплект із шести ракет у транспортно-пускових контейнерах. Там само інтегровані основні системи керування, що дозволяє мінімізувати кількість зовнішнього обладнання та скоротити час розгортання.

Архітектура комплексу передбачає наявність командного пункту, під керуванням якого можуть одночасно діяти кілька пускових установок. При цьому Cyclops не прив’язується жорстко до одного джерела інформації. Система здатна працювати як із власними засобами виявлення та цілевказання, так і в режимі отримання даних від зовнішніх сенсорів. Тобто, наземних РЛС, корабельних систем або елементів загальної мережі ПРО.

У сукупності така побудова робить Cyclops не просто окремим зразком озброєння, а гнучким модульним елементом більшої протиракетної архітектури, здатної масштабуватися відповідно до рівня загрози та наявних ресурсів.

Спроба оновити американську ПРО

Сьогодні система протиракетної оборони США спирається на кілька типів комплексів, призначених для перехоплення балістичних ракет і їхніх бойових блоків. Формально ці рішення від THAAD до GBI відповідають заявленим завданням і демонструють високі тактико-технічні характеристики. Водночас за межами презентацій і звітів дедалі чіткіше проявляється інша сторона. Надзвичайно висока вартість перехоплення, обмежені темпи виробництва та концептуальна відкритість частини архітектур, закладених ще десятиліття тому. У перспективі ці системи неминуче потребуватимуть або глибокої модернізації, або прямої заміни.

Саме в цю нішу намагається зайти Long Wall Co., яка в ініціативному порядку розробляє комплекс Cyclops. На відміну від чинних зразків, новий проєкт одразу проєктується не як вершина технологічної піраміди, а як прагматичний інструмент. Ще із акцентом на сучасну елементну базу, спрощену архітектуру та прийнятну економіку застосування. Ідеться не стільки про “кращу” ПРО, скільки про більш адаптовану до реалій масованих ракетних загроз.

У найближчій перспективі Long Wall планує перейти до етапу льотних випробувань, які мають показати реальний потенціал Cyclops поза комп’ютерними моделями та презентаційними матеріалами. Саме за результатами цих пусків стане зрозуміло, чи здатен комплекс підтвердити заявлені характеристики й перейти з категорії перспективної концепції до практичного інструменту протиракетної оборони.

Після цього Cyclops планують запропонувати Пентагону в рамках одного з майбутніх конкурсів. У разі зацікавленості з боку Міністерства оборони США державне фінансування та організаційна підтримка могли б істотно прискорити доведення комплексу, масштабування виробництва та вихід на серійний рівень. Для Long Wall це стало б не лише фінансовою компенсацією вкладених ресурсів, а й квитком у вузьке коло постачальників американської ПРО.

Cyclops має не просто відповідати очікуванням на папері, а довести свою ефективність у випробуваннях і водночас вписатися в стратегічне бачення Пентагону щодо майбутнього протиракетної оборони. Без поєднання цих факторів, саме, технічної реалізованості, економічної доцільності та політичного інтересу, навіть найбільш амбітний проєкт ризикує так і залишитися багатообіцяючим експериментом.