Профспілки потрібні Україні, але в тому вигляді, в якому існують, вони ні на що не здатні

На початку січня уряд ухвалив оновлений проєкт Трудового кодексу, і, за оцінками профільних експертів, він містить значні ризики як для працівників, так і для профспілок. Попри це керівництво Федерації профспілок України (ФПУ), яке мало б захищати інтереси працівників, не коментує документ. Тож шанси, що Верховна Рада прийме його без врахування позиції профільної спільноти, зростають. Але ця ситуація не є винятком. Радше це правило, за яким діє керівництво ФПУ.

Це скидається на умисну здачу прав та інтересів мільйонів членів профспілок і членських організацій найбільшого профспілкового об’єднання країни. У своїх публічних комунікаціях Сергій Бизов, який керує ФПУ з липня минулого року, публічно підтримує владні ініціативи, і це матиме наслідки – Федерація профспілок може перетворитися на "привідний ремінь влади", а її роль – надійного інструмента захисту прав та інтересів людини, яка працює, – буде нівельовано.

Усі ці процеси відбуваються в найважчий період незалежності України, коли роль профспілок зростає – саме вони мають ініціювати такі зміни чинних систем та інститутів, щоб ті найкраще слугували людям. Це засвідчує досвід багатьох розвинених країн. Наприклад, французькі профспілки 2020-го домоглися підвищення зарплат медпрацівникам, а 2022-го – залізничникам. У Данії конфедерація профспілок укладає колективні договори, які регулюють розмір заробітних плат й умови праці.

В умовах соціальної, політичної, економічної нестабільності, що склалися в Україні, саме профспілки мають боротися за розширення прав і можливостей співробітників. Наприклад, нині потрібно працювати над тим, щоб зменшити нестабільність на робочому місці, посилити вплив та розповсюдження профспілок, розширити права й можливості людей. Натомість українські профспілки, які б мали очолити цей рух, працюють неефективно, давно потребують реформ, які здатні повернути їм агентність в українському суспільстві.

Поки вся увага громадськості прикута до політичної ситуації та виживання через постійні російські атаки й відключення світла, навколо ФПУ розгортаються драматичні події, спрямовані на чергові спроби привласнити профспілкове майно людьми із сумнівною репутацією. Із чого це почалося та до чого може призвести?

Призначення з порушеннями

Те, в який спосіб Сергій Бизов обійняв посаду голови ФПУ, викликало багато запитань від початку. По-перше, профспілки завжди були закритою системою, а вибори її керівників – непублічними. Сергій Бизов отримав свою посаду з порушеннями. Наприклад, Статут ФПУ передбачає наявність п’ятирічного стажу роботи на штатній посаді в апараті ФПУ або в профспілці – членській організації ФПУ, для кожного претендента на посаду голови ФПУ. Його в Сергія Бизова не було.

Фото: Бизов Сергій

Кожного кандидата має перевірити Статутна комісія, яка відповідає за допуск кандидатів до виборів. За результати її роботи відповідає заступник голови спілки Євген Драп’ятий.

Таке рішення не залишилося поза увагою. 31 грудня 2025 року один з кандидатів на посаду голови ФПУ – екскерівник комітету соціальної політики та захисту прав ветеранів Верховної Ради, представник профспілок у парламенті Сергій Каплін, подав дві позовні заяви щодо фальсифікації виборів голови ФПУ. Йдеться про обрання Сергія Бизова з порушенням вимог Статуту профоб’єднання.

По-друге, Сергія Бизова як нового керівника підтримали "старі члени" ФПУ, якими вже зацікавилося слідство. Наприклад, це ексголова Федерації Григорій Осовий. Нагадаю, його підозрюють у незаконному відчуженні майна на понад 20 млн грн. Та й сам Сергій Бизов зацікавив правоохоронців. Наразі його підозрюють у рейдерському захопленні однієї з профспілкових організацій.

Варто сказати, що Сергій Бизов ніколи не вважався самостійною фігурою. За даними ЗМІ, він тривалий час працював у лавах партії "Опозиційна платформа – За життя" та обіймав посаду заступника начальника виконкому Дніпровської обласної організації. У 6-му та 7-му скликаннях Верховної Ради працював помічником народного депутата Дмитра Шпенова, відомого своєю роботою з Партією регіонів й Опоблоком. Дмитро Шпенов, зокрема, голосував за "диктаторські закони" 16 січня 2014 року та підтримував окупацію територій Донеччини й Луганщини. Відомо про зв’язки Сергія Бизова з ексголовою Волинської облради (а до того – Одеської ОДА) Ігорем Палицею. Останній, до речі, коли був народним депутатом, теж віддав свій голос за "диктаторські закони" 16 січня. 2020 року Ігор Палиця опікувався тим, щоб Сергій Бизов як його креатура отримав крісло очільника Волинської обласної державної адміністрації. Юрій Погуляйко, який на той час був головою Волинської ОДА, відреагував на це досить різко: "Якщо хочете мою думку знати, то Бизов не вартий посади губернатора".

Значна кількість питань

Сергій Бизов – фігурант кількох скандалів. Наприклад, 2023 року він домігся перейменування Профспілки спортсменів, працівників сфери фізичної культури і спорту у Всеукраїнську профспілку захисників України, спортсменів та працівників сфер (ВПЗУ). Це сталося на тлі високої довіри до ветеранського руху й ЗСУ, які Сергій Бизов використав на свою користь, а не тому що цей напрям раптово зацікавив Профспілку спортсменів.

Голова Профспілки спортсменів Ольга Павленко внаслідок таких дій втратила 10 тисяч членів організації. У своєму відкритому зверненні вона звинуватила Сергія Бизова в захопленні спілки. "Колись Сергій Бизов увійшов у довіру до мене й моєї організації. Він діяв професійно, ніби з повагою, але в результаті – заволодів документацією нашої профспілки та фактично захопив її зсередини. На цей факт уже подано відповідні заяви, і розслідування веде ДБР", – заявила Ольга Павленко. Вона підкреслила, що Профспілка спортсменів стала жертвою захоплення, і вона не відкидає, що "такі дії нині реалізуються щодо інших об’єктів профспілкової власності".

У листопаді 2020 року Печерський районний суд заарештував Будинок профспілок на Майдані Незалежності. За даними ДБР, ще з 1992 року посадовці ФПУ й підконтрольних їй ПАТ незаконно оформлювали право власності на державне майно, а потім відчужували його. Близько 230 об’єктів профспілок було передано в управління АРМІ, зокрема й відомі санаторії "Куяльник" в Одесі, "Сонячне Закарпаття" в Закарпатській області, "Хмільник" у Вінницькій області та інші.

Напередодні виборів на посаду голови ФПУ Сергій Бизов обіцяв вирішити ці проблеми та повернути будівлю на київському Майдані під контроль Федерації. Проте ситуація не зрушила з мертвої точки. Члени профспілок неодноразово відзначали, що діяльність Сергія Бизова має публічний, медійний характер, тоді як системні реформи або структурні зміни в профспілковому русі залишаються непомітними.

Слідчих зацікавила й військова служба Сергія Бизова. ДБР перевіряє, на яких підставах він служив у Національній гвардії й керував Всеукраїнською профспілкою захисників України, спортсменів та працівників сфер і брав участь у мітингах, зокрема біля будівлі готелю "Дружба" в березні 2024 року. А також в який спосіб отримував заробітну плату від військової частини 3057 Національної гвардії України, перебуваючи фактично поза межами несення служби.

Звідки гроші?

За останні роки майновий стан Сергія Бизова та його сім’ї значно покращився. У своїх перших деклараціях за 2018–2019 роки він вказував, що не має майна. Квартира площею 61,7 м², комерційне приміщення у 85 м², а також два автомобілі – Toyota RAV4 2010 року випуску й малотонажний вантажний автомобіль ГАЗ 2012 року, належали дружині Сергія, Світлані Бизовій. Сам декларант заробляв від 8 до 17 тис. грн на рік.

У декларації за 2024 рік вказано, що Сергій Бизов проживає в орендованій квартирі площею 80 м² і тримає велику кількість готівки – 2,5 млн грн, 350 тис. доларів та 100 тис. євро. Вже інша дружина – Катерина, володіє автомобілем Nissan TIIDA 2012 року. А 2025 року вона стала власницею земельної ділянки площею 628 м² (вартість – 6,6 млн грн), а також житлового будинку площею 134,4 кв² (задекларована вартість – 1,6 млн грн). У самого Сергія Бизова з’являється автомобіль Toyota Sequoia 2008 року випуску вартістю 780 тис. грн, хоча річний дохід становить усього 303 тис. грн. Як і в попередні роки, Сергій Бизов зберігає велику кількість готівки – 1,4 млн грн, 147,2 тис. доларів і 100 тис. євро.

Цей збіг наштовхує на думку, що покращення фінансового стану голови ФПУ певним чином пов’язане з його "тіньовою" профспілковою діяльністю, яка своєю чергою ймовірно пов’язана з корупційними схемами, частиною яких був той же Григорій Осовий. І це може призвести до великих ризиків. Сама організація може втратити всі свої активи, вплив та остаточно розвалитися. Напевно, якщо ми хочемо мати в країні реальні дієві профспілки, українському суспільству й медіа треба більше цікавитися тим, як так трапилося, що головою ФПУ стала людина, яка не мала права обіймати цю посаду. А також тим, що приховується за досить активним публічним піаром її теперішнього керівника в ЗМІ й на телебаченні. Чи то робиться задля відволікання уваги від продовження спроб корупції в самій ФПУ, чи то для відволікання уваги від наявних домовленостей профспілок бути "вірною собакою" влади, зокрема нині, під час змін у трудовому законодавстві. Чи й те і те водночас.