Фармацевт - найбільш недооцінена професія

В Україні сприйняття фармацевта майже не відрізняється від ставлення до продавця у магазині. Я з повагою ставлюся до всіх професій, але така парадигма щодо фармацевтів — хибна і несправедлива.

І це видно у всьому: в суспільному ставленні, в ролі фармацевта, у рівні відповідальності й, зрештою, в заробітних платах.

Наслідок — системний. У 2025 році на магістратуру за спеціальністю «Фармація» вступило трохи більше 400 осіб. Ця цифра промовиста. І, на жаль, вона — вирок нинішній моделі.

Польща: шлях, який ми вже бачили

Схожі негативні процеси Польща проходила ще у 2017 році. Про це я писав раніше. 

Тоді поляки зробили перший принциповий крок — право відкривати аптеку отримали виключно фармацевти.

Але вирішальним став наступний крок — коли ПРОФЕСІЮ ФАРМАЦЕВТА ЗРОБИЛИ СПРАВДІ ПРЕСТИЖНОЮ, ВІДПОВІДАЛЬНОЮ І БАЖАНОЮ.

У 2020 році в Польщі ухвалили Закон про професію фармацевтів (o zawodzie farmaceuty) — документ, який кардинально змінив статус фармацевта і модель роботи аптек.

 Якщо коротко:
1) фармацевта визнано самостійним медичним фахівцем,
2) аптеку — повноцінною ланкою системи охорони здоров’я.

ДАЛІ ДЕТАЛЬНІШЕ:

Навіщо був потрібен цей закон?

Закон набрав чинності у 2021 році та став логічним продовженням реформи «Аптека для фармацевта». Його мета була чіткою і системною:

• відірвати фармацевта від ролі «продавця»;
• закріпити медичну відповідальність та професійну автономію;
• вписати фармацевта у пацієнтський маршрут лікування, а не у ланцюг продажів.

Фармацевт = медичний працівник

Польський закон офіційно визнав фармацевта медичним фахівцем, а не суб’єктом торгівлі.

Фармацевт у цій моделі:

• діє в інтересах пацієнта, а не власника аптеки;
• несе професійну і дисциплінарну відповідальність;
• підпорядковується професійному самоврядуванню, а не корпоративному менеджменту.

Фармацевтична послуга — серце реформи

Одне з ключових нововведень — «opiekа farmaceutyczna», реальна фармацевтична послуга. Фармацевт має не право “за бажанням”, а обов’язок:

• консультувати щодо терапії;
• аналізувати лікарські взаємодії;
• супроводжувати хронічних пацієнтів;
• допомагати з дотриманням режиму лікування;
• у визначених випадках — продовжувати терапію рецептом.

Аптека перестала бути точкою продажу.
Вона стала місцем надання медичної послуги.

Стандарти, реєстр, розвиток

Закон чітко врегулював:

• кваліфікаційні вимоги;
• безперервний професійний розвиток;
• роль фармацевтичного самоврядування;
• єдині етичні та практичні стандарти професії.

Фармацевт перестає бути «анонімним працівником за першим столом».
Він стає справді медичним фахівцем.

Аптека — не бізнес «як усі»

Хоч закон напряму не про власність, він закріплює принципову модель:

• аптека працює в інтересах системи охорони здоров’я;
• фармацевт має професійну незалежність;
• комерційні стимули не можуть домінувати над медичними рішеннями.

Відповідальність

«Будь-хто, хто використовує професійне звання «фармацевт» без необхідного дозволу, підлягає штрафу або обмеженню волі».

Уявіть собі, назвався фармацевтом без права на це – позбавлення волі. Це про статус і престиж!

Європейський контекст

Польща фактично:

• повернулася до класичної європейської моделі;
• реалізувала підходи, які давно діють у Німеччині чи наприклад Франції;
• поставила фармацевта поруч із лікарем, а не поруч із касовим апаратом.

Чому це критично для України

Для України це не абстрактна теорія. Це готова дорожня карта:

• для впровадження реальної фармацевтичної послуги;
• для створення Єдиного реєстру фармацевтів;
• для зміни ролі аптеки в системі охорони здоров’я;
• для відриву професії від суто торгової логіки.

Без такого закону фармацевт завжди буде заручником планів продажу.
З таким законом — він стає медичним фахівцем із відповідальністю, повноваженнями і довірою.

 І важливий момент.

Це двосторонній рух.
Держава має змінити правила гри. А фармацевти — підтягнути професійні стандарти, відповідальність і роль.

Бо формула тут проста і чесна:

Фармацевт — не продавець.
Фармацевт = медичний працівник.