ЗРК Tempest - "ракетне багі" для протиповітряної оборони

Индустрия дронов

Повітряні сили ЗСУ оприлюднили кадри роботи новітнього антидронового зенітного ракетного комплексу Tempest, озброєного ракетами AGM-114L Longbow Hellfire та змонтованого на базі швидкісного багі. 

Фактично це стало першим публічним підтвердженням застосування цієї системи в українських умовах.

Показово, що про передачу Tempest офіційно не повідомлялося. З огляду на це можна припустити, що комплекс був переданий Україні в межах закритих оборонних програм США. Такий сценарій виглядає логічним, зважаючи на новизну системи: Tempest вперше продемонстрували лише у 2025 році на виставці AUSA, і донедавна він сприймався радше як перспективний концепт, а не як зразок, готовий до реального бойового застосування.

ППО під війну дронів

Сучасна війна дедалі рідше ведеться на великих висотах. Основні загрози сьогодні — це розвідувальні БПЛА, дрони-камікадзе та імпровізовані повітряні платформи, які працюють на малих висотах і часто залишаються поза ефективною зоною ураження класичних систем ППО. Саме в цій ніші й з’явився Tempest — мобільний зенітно-ракетний комплекс ближньої дії, створений для швидкого реагування на локальні повітряні загрози.

На перший погляд Tempest виглядає нетипово для ППО. Легке багі замість броньованої машини, компактна пускова установка замість масивного бойового модуля, мінімальний набір сенсорів. Однак за цією зовнішньою простотою стоїть чітке розуміння того, якою має бути протиповітряна оборона в умовах війни дронів.

Витоки концепції: уроки сучасних конфліктів

Ще донедавна системи ППО проєктувалися насамперед для боротьби з літаками, гелікоптерами та крилатими ракетами. Це були складні, дорогі комплекси з розгалуженою інфраструктурою, потужними радарами й багаторівневим управлінням. Масове застосування безпілотників показало обмеження такого підходу: використовувати дорогі зенітні ракети проти дешевих і численних цілей — не завжди виправдано.

Саме тому військові дедалі активніше шукають мобільні, прості та адаптивні рішення, здатні діяти на передньому краї або прикривати окремі об’єкти. Tempest, розроблений американською компанією V2X Defense, став прямою відповіддю на цей запит.

Поява комплексу на AUSA 2025 одразу привернула увагу експертів. На тлі важких і громіздких ЗРК Tempest виглядав майже аскетично, але саме ця аскетичність і стала його ключовою особливістю.

ППО без надлишків

Tempest із самого початку створювався як система ближньої дії. Він не призначений для прикриття мегаполісів чи стратегічних об’єктів державного рівня. Його зона відповідальності — тактичний рівень, де загроза виникає раптово, а час на реагування обчислюється хвилинами.

Ключовою ідеєю комплексу є швидка реакція без розгортання. Tempest не потребує підготовлених позицій, інженерного обладнання чи тривалого чергування. Це одна машина, яка здатна не тільки самостійно виявляти повітряну ціль у своєму секторі, але й самостійно виконати захоплення та пуск ракети та негайно змінити позицію після стрільби.

Такий підхід різко скорочує “час життя” комплексу на позиції є критичним параметром у середовищі, насиченому розвідувальними БПЛА та засобами ураження у відповідь.

Багі як бойова платформа

Найбільш дискусійний і водночас ключовий елемент Tempest — його шасі. Замість броньованої платформи використано швидкісне багі, подібне до тих, що застосовуються підрозділами спеціального призначення.

Це рішення дає низку практичних переваг. А саме, високу швидкість і маневреність, малу масу, простоту транспортування та можливість руху пересіченою місцевістю.

Відсутність броні є усвідомленим компромісом. Tempest не створювався для роботи під вогнем. Його головний захист - це рух, маскування та непередбачуваність. Це не система, яка “тримає позицію”, а інструмент для коротких, точкових виходів.

Компактна радіолокація

Для виявлення цілей Tempest використовує компактну РЛС секторного огляду. Вона не забезпечує кругового контролю повітряного простору, але оптимізована для роботи на коротких дистанціях і малих висотах — саме там, де діють безпілотники.

Такий радар забезпечує швидкий цикл “виявлення - пуск”, не перевантажуючи екіпаж зайвою інформацією. Водночас він робить комплекс залежним від правильного вибору позиції або зовнішнього цілевказання, особливо у складній повітряній обстановці.

AGM-114L Longbow Hellfire: нетипова роль

Ключовим елементом Tempest стали ракети AGM-114L Longbow Hellfire. Створені як авіаційна зброя, вони виявилися придатними і для протиповітряних завдань завдяки активній радіолокаційній головці самонаведення.

Головна перевага Longbow — принцип “вистрілив і забув”. Після пуску ракета самостійно супроводжує ціль, дозволяючи Tempest негайно залишити позицію. Для мобільної ППО це критично.

Проти кого створений Tempest

Tempest не замінює великі системи ППО. Його роль — боротьба з безпілотниками різних типів, дронами-камікадзе, гелікоптерами та повільними літальними апаратами.

Дальність ураження обмежена кількома кілометрами, але цього достатньо для прикриття колон, польових баз, аеродромів і важливої інфраструктури.

Економіка і обмеження

Попри простоту платформи, Tempest не є «дешевою» ППО. Ракета AGM-114L — дорогий боєприпас, і використання її проти масових дешевих дронів залишається дискусійним.

Серед ключових обмежень варто згадати відсутність броньового захисту, до того ж зенітно-ракетний комплекс має малий боєкомплект та обмежений радіолокаційний огляд. Додайте сюди ще високу вартість перехоплення завдяки дорогим ракетам.

Tempest не є універсальною системою і не “чарівна паличка”. Це вузькоспеціалізований інструмент, ефективний лише за правильного застосування.

ППО нового типу

Tempest демонструє зміну підходу до протиповітряної оборони. Замість важких і громіздких систем дедалі більшого значення набувають легкі, мобільні й автономні рішення.

Це не символ технологічної переваги, а символ адаптації. У війні дронів перемагає не той, хто має найскладнішу систему, а той, хто швидше і гнучкіше реагує на загрози.

У цьому сенсі “ракетне багі” Tempest цілком може стати одним із характерних образів сучасного поля бою.