Два типи незламності або Неминуча поразка v.s. Шанс на перемогу

Чимдалі тим більше термін "незламність" отримає негативні конотації й використовується для глузування, сарказму чи образи. Дивного тут нічого немає, але варто розібратися чому це так відбулось, бо глузування, сарказм та образи точно не сприяють ані посиленню індивідуальної спроможності, ані колективною.

На мою думку, ситуація розвивається саме так, як ми бачимо, через... відсутність розуміння значення слів та бажання влади використати яскраві емоційні паттерни, ігноруючі наслідки в майбутньому.

Повертаємось до незламності... вона може бути щонайменш двох видів:

1) незламність, яка грунтується на міцності та твердості

2) незламність, яка грунтується на гнучкості та витривалості

Століття тому фахівці з бойових мистецтв та засновники шкіл mortual arts помітили та використали у мистецтві підготовки учнів те, що давав другий вид незламності та заповіли нащадкам не чіпати перший. Чому? Тому що перший веде до неминучої поразки, а другий дає шанс на перемогу.

Одним з перших цей поділ запровадив засновник школи Йосін-Рю дзю-дзюцу - Йосітокі Акіяма, який звернув увагу на те, як сгинаються гілки верби (вишні) під вагою снігу, а потім - розпрямляються незламані. Це було у ХVII-тому столітті, між іншим...

Вже у XIX-тому столітті доктор Дзіґоро Кано - батько Дзю-до, розширив та... збагатив (може є кращій термін, але поки використаю цей) спадщину Йосітокі Акіями, сформулювавши два фундаментальных "бойових" принципи філософії дзю-до, які доповнювали базовий принцип "дзю" (м'яка сила), та п'ять "побутових, для повсякденного життя":

Бойові

1) Сейрйокю-дзенйо (максимальна ефективність) - "найкраще використання тіла і духу". Суть: досягнення мети з мінімальними витратами сил завдяки техніці, гнучкості та раціональному застосуванню власних ресурсів.

2) Дзіта-кьоей (взаємна допомога та процвітання) - "благополуччя для себе й інших". Суть: справжній прогрес можливий лише через співпрацю, взаємну повагу та допомогу партнеру; індивідуальне зростання та суспільне добро нероздільні.

Повсякденні

- Уважне спостереження: Постійно та уважно спостерігай за собою, за оточуючими людьми та за обставинами, що склалися.

- Володіння ініціативою: Бери на себе ініціативу в будь-якій справі, що розпочинаєш.

- Повне осмислення та рішучість: Глибоко осмислюй ситуацію, а потім дій рішуче й без вагань.

- Знання міри: Умій вчасно зупинитися, не переступаючи розумної межі.

- Дотримання середини: Уникай крайнощів між надмірною радістю та пригніченістю, між лінню та безрозсудством, між надмірною обережністю та необачністю.

-

Ці принципи відображають універсальну етичну та практичну філософію дзюдо, яку Дзіґоро Кано розглядав як спосіб виховання гармонійної особистості та сприяння суспільному благу і без використання яких не варто сподіватися на перемогу ані на татамі ані в повсяденних справах.

То може варто починати використовувати доречні терміни для опису того, що відбувається? Бо за незламністю першого типу неодмінно слідує розгубленість, апатія та поразка. А незламність другого типу надає можливості для великого спектру дій.

Слова мають значення!

Нагадаю, що ще євангеліст Іоанн почав свою благу звістку з: "На початку було слово..."