Про НАТО, США і Європу

Європа після Другої світової війни.

Окупована та розділена Німеччина являє собою купу тліючого будівельного сміття. Франція розорена та принижена попри формальний статус переможця війни. Британська імперія вичерпала всі свої сили та вже готується до розпаду і виплати колосальних боргів, бо боротьба зі всесвітнім злом – це одне, а оплата воєнних поставок – це інше.

Уся Східна, значний шмат Центральної та Південної Європи просто окупована сталінською Московією, за погодженням і розумінням партнерів по коаліції.

І в цій ситуації виникає НАТО. Чудова організація, яка мала (і досі має) три основні цілі (одну цілком благородну, а от щодо інших двох є нюанси):

• 1. Стримувати подальшу експансію Московії в Європі.
• 2. Тримати американську військову присутність у Європі.
• 3. Тримати Європу (перш за все Німеччину) під контролем.

І ось, здається, ми на порозі того, що США відмовляються від першого пункту, який легітимізовував і давав їй право на два насутпних. Вони більше не хочуть стримувати Московію в Європі.

Хоче Америка чи ні, але відмова від першого пункту автоматично знімає два наступних пункти з порядку денного.

І ось уже Європа постає перед епохальним вибором: остаточно зійти з геополітичної арени чи взяти свою долю у свої руки та стати не лише економічною, але і мілітарною суперсилою.

Хочеться вірити, що буде обрано другий шлях.

Україна потребує Європи, а Європа потребує України.

P.S. Орбан на днях жалівся, що "Європа знаходиться під контролем німецької військової машини". Дуже оптимістично і явно передчасно, але дай же Бог!

Українсько-європейська військова машина —звучить ще краще.