Редакция Цензор.НЕТ может не разделять позицию авторов. Ответственность за материалы в разделе "Блоги" несут авторы текстов.
Про каскадну аварію в енергосистемі

Ні, це не національний блекаут на кшталт листопада 2022 року. Але серйозна каскадна системна аварія з погашенням частини споживачів.
Судячи з повідомлення, вона могла бути повʼязана серед іншого з відключенням ЛЕП 400 кВ між Молдовою і Румунією - наші всі енергосистеми тісно взаємоповʼязані.
Такі випадки після 2022 року траплялись пару разів. Причини можуть бути надійно встановлені тільки після відповідного технічного аналізу, який займає час.
Схоже, що відбудемось легким переляком)
Окремо хочу звернути увагу на комунікацію уряду. Треба віддати належне, що відмовились від наративу "зауваження до обладнання на одній з АЕС", який ми бачили в 2024 році. Спокійно дали інформацію, яка доступна на зараз. Це реально, без жартів, великий прогрес.
Топ комментарии
Це, пане, не АВАРІЯ , а наслідки АВАРІЇ , що насправді сталася 21 квітня 2019 року, коли диверсанти73% свідомо запхали в керівництво України МАГНІТ БІД та НЕЩАСТЬ ... ось 7-й рік Ненька й існує в режимі подалання наслідків той АВАРІЇ-2019 , але подолати не виходить, бо БІДОНОСЕЦЬ нікуди не дівся, а диверсанти73% в своїй більшості досі вважають, що зробили тоді правильно ... навіть ті вважають, що мільйонами втекли в безАВАРІЙНУ Європу по БЕЗВІЗУ Папєрєдніка, "кАторый ничАво не сделал за время свАего Президентства"!
синій колір - все ціле, жовтий - мінімальна складність на пару-6 годин, червоний - серйозна поломка на добу, зелений - блекаут, зеленський колір - повний капець
Але ж навіть цього не зробили, а це дитячий рівень креативу і урядування)
тепло?
ідіот...
В арсеналі українського уряду є справжня «ядерна зброя» проти корупції та монополій: Держаудитслужба (ДАСУ), Антимонопольний комітет (АМКУ), департаменти внутрішнього аудиту та НАЗК. Це потужні інструменти, здатні за лічені дні розкрити будь-яку схему. Але замість того, щоб натиснути «червону кнопку», уряд використовує ці інструменти як декорацію, поки країну грабують системно і роками.
1. Скарги, яких не було: Змова через мовчання
Коли ми бачимо схему «банди Міндіча» в Енергоатомі з націнкою 10-15%, виникає логічне питання: чому жодна з компаній-покупців не звернулася до НАБУ? Відповідь проста - це була кругова порука.
Компанії, що платили цю націнку, не були «жертвами». Вони були частиною змови.
Вони отримували доступ до державного ресурсу в обмін на лояльність і частку в прибутку.
Уряд мав би побачити цю аномалію через моніторинг цін АМКУ ще в перший місяць, але він вибрав роль лицемірства - на словах сповідує прозорість, а на ділі молиться на прибутки монополістів.
2. Справа Шурми та ДТЕК: Тріумф «старої віри»
Виплати сотень мільйонів за сонячну енергію на окуповані території та недоторканність монополії ДТЕК - це не прогалини в законах. Це доказ того, що жодна революція та жодна реформа не змінили внутрішньої суті української влади.
Уряд має повноваження АМКУ, щоб приборкати будь-яку монополію за тиждень.
Уряд має аудиторів, щоб зупинити виплати Шурмі за один банківський день.
Те, що цього не зроблено, є прямим доказом змови. Уряд не просто «погоджує рішення» - він фактично обслуговує ці схеми, забезпечуючи їм політичне та юридичне прикриття.
3. Редукція держави до «прокладки»
Ми бачимо найгірший сценарій капіталістичної редукції. Держава, яка мала б бути арбітром і захисником суспільного блага, редукувалася до функціоналу «прокладки».
Міністерства стали бек-офісами для олігархічних груп.
Реформи стали маркетинговою упаковкою для Заходу, під якою пульсує стара система кумівства та збагачення.
4. Вирок системі
Якщо уряд володіє всіма інструментами для виявлення злочинів, але роками не бачить мільярдних націнок - це означає, що уряд сам є частиною злочину. Це не помилка менеджменту, це свідомий вибір працювати на кишеню Міндіча, Шурми та монополістів, замість того, щоб працювати на бюджет країни, що воює.
Жоден західний кредит і жодна цифровізація не допоможуть, поки «ядерна зброя» проти корупції знаходиться в руках тих, хто цією корупцією живиться. Це і є наша трагічна реальність: уряд, який мав би бути мечем правосуддя, став щитом для мародерів.