Відкиньте марні сподівання

Виглядає так, що Сполучені Штати завжди зраджують. (Навмисне пишу "виглядає", щоб підкреслити, що це зовнішнє сприйняття. Сутність може бути іншою, але сприйняття важливе.)
Мені дуже шкода курдів. Великий народ, до якого завжди звертаються, коли треба зробити якусь брудну важку роботу. Коли було треба стримати ІДІЛ, то Сполучені Штати кинулися до курдів по допомогу й наобіцяли, але потім зрадили. Курди зіграли важливу роль у поваленні режиму Асада, але знову отримали порожнечу. Зрозуміло, що Туреччина і все таке. Але виглядає як обіцянка й зрада.
Мені страшенно шкода молодих сміливих іранських хлопців і дівчат. Яким обіцяли підтримку, яких спонукали продовжувати протести й захоплювати адміністративні будівлі тощо. Їм прямо обіцяли допомогу. Нині ці молоді життя згублені, режим потопив протест у крові в буквальному сенсі. Америка ще відчує смак цієї зради, на жаль.
Мені шкода венесуельську опозицію, яка могла би дати країні шанс на демократичний розвиток. Але США обрали інший шлях. Я не фахівець з Латинської Америки, але я впевнений, що цей шлях заведе не туди. І проллється багато крові, якої можна було уникнути. В тому числі крові американських солдатів.
Український приклад всім знайомий, детально розбирати його не має сенсу.
Я не думаю, що Китай буде воювати за Тайвань. Їхня стратегія полягатиме в тому, щоб задушити й розколоти, за кращими традиціями гри вейці (в нас відомої під японською назвою ґо). США не будуть втручатися. Наобіцяють дуже багато, але побояться шантажу й відступлять. З великими збитками для себе.
Коли росія розвалюватиметься, США заявлятимуть активну позицію щодо півночі та крайнього сходу, бо це їхні життєві інтереси. Якщо туди активно зайде Китай, то США сильно постраждають. Але США відступлять в останній момент, кинувши всі проблеми регіону на руки Японії та Канади.
Нарешті, Ізраїль. Чимало людей в Ізраїлі налаштовані дуже проамериканськи. Здається, США завжди підтримували Ізраїль, адже вплив єврейської діаспори, протестантські цінності тощо тощо. Але це враження випаровується, щойно прочитаєш історію ізраїльсько-американських стосунків. Це сумна історія зрад.
Я зовсім не закликаю до антиамериканизму, бо в американській історії бували різні періоди. І при демократах, і при республіканцях, яким я завжди більше симпатизував. Просто треба нарешті усвідомити, що в поточному періоді США нам не союзник і таким не стане. Відкиньте марні сподівання.
А написати я хотів насправді ось про що. Найчастіше зрада союзників (або тих, хто довірився) суперечить не лише цінностям, а й довгостроковим інтересам США. Але гору беруть короткострокові інтереси. Транзакції.
Але й це не те, що я насправді хотів підкреслити. Ось заради чого я це написав: якщо ваші інтереси суперечать вашим цінностям, варто перевірити ваші інтереси -- може, з ними щось не так.
хіба що отримав амністію (але це неточно)
Підписала дебілка свириденка, за що отримала нагороду.
Але ж, віддав, саме віддав парламент, одноголосним голосуванням.
Одноголосним!!!
Чому про це пан Пекар не бажає писати , а ось США його дуже хвилюють !
Бо не можна "хохлам" в такі питання, не можна.
Але питання виникає цікаве: а чого ж так у США постійно виходить? В чому причина такої поведінки?
Питання, чому при цьому США досі вважаються гегемоном і провідником вільного світу споріднене з питанням "чому русня, попри всі свої злочини, досі має присутність у цивілізованому світі".
Краще купити і ліквідувати, ніж витрачатись на дороге ПРО в тому регіоні.
Але, ще пару трампів байденів і все!
Бо у сінь піня, теж срака.
Про кацапію мовчу. Там агонія.
Останні імперії.
Кінець епохи глобалізма.
Оце ти гоніш!!!!
Я, як і багато українців існую від випадкових заробітків.
Від зарплатні до зарплатні.
А , натомість, є "зростання ентропії" одномоментних ситуативних рішень рандомних людей з дискретними повноваженнями, незалежно від держав, органів і організацій, які вони очолюють чи представляють. І сили хаосу від нагромадження цих рішень постійно зростають.
Тож, такі категорії, як "довіра" і "зрада", слід вже давно облишити в минулому.
Відтак, будь-які міждержавні домовленості працюватимуть лише на короткі строки - рік-півтора, від сили - два.
Тоді, ще можливо якось проіснувати, ще років сто.
Бо як що ні, через років двадцять Європа, залишиться виключно географічно.
Поголівя бидлоти різко зменшилось, народжуваність впала - поки орда наплодить наступну партію деградантів- пройде років 50. А там вже з'являться інші цінності, задачі та можливості.
Емігранти, Китай зроблять своє діло.
здавалося б є очевидним, що люди, чиї інтереси суперечать цінностям, переглядаюсь саме цінності, а не власні інтереси.
ну й якщо вже відаверто: такі люди не мають цінностей.
А в результаті усе просто злилось в нафталінове моралізаторство на тему цінностей...
особливо з боку ізраїлю, який шпигував проти сша, крав у сша збагачений уран, знищував кораблі (USS Liberty) та розстрілював шлюпки з людьми, а різні епштейни з друзяками з моссаду влаштовували педофільсько-сатанинські тусовки для збирання компромату.
"Першим наслідком буде знеструмлення країни не на години, а на тижні. Другим наслідком буде колапс урядування. Третім наслідком будуть десять мільйонів польських біженців, що тікають до Німеччини, викликаючи колапс урядування і там. Далі ефект доміно поширюється на Брюссель. В принципі, мета досягнута. В якості бонусу зірвано постачання України через Польщу."
https://censor.net/ua/b3562677
що з цього здійснилося - кожен нехай сам перевіряє🙂 та визначає, чи варто довіряти такому джерелу новин з майбутнього як пан Пекар.
сша - это такая же империя со своими имперскими замашками и 100500 скелетами в шкафу