Парадокс у тому, що Путін не бреше

Українці сміються з фрази Путіна про те, що зниження економіки в Росії у 2025 році було плановим і рукотворним. Воно звісно може звучати так само брєдово, як бойові комарі і захоплений Куп'янськ. Як "все іде по плану". Але парадокс у тому, що тут Путін не бреше.
Що стало основним фактором економічного падіння в Росії у 2025 році? Висока облікова ставка. Яку свідомо задрав на дуже високий рівень російський Центральний Банк. Чому? Може Набіуліну завербував Буданов і тому вона свідомо шкодить економіці Росії? От і всі російські олігархи цілий рік бідкались, що їх душать.
Нажаль, ні. Нажаль, в російському Центральному Банку сидять розумні люди. Вони побачили значне прискорення інфляції на тлі фінансування війни і витрачання тон грошей на фінансування армії. А немає більшого ворога для економіки ніж інфляція, що виходить з-під контролю. І тому вони абсолютно свідомо пішли на придушення економічної активності, в першу чергу через банківське кредитування, щоб побороти інфляцію. І треба віддати їм належне - вони змогли досягти відносного успіху.
Тому так, дійсно, це правда. Що російська влада свідомо обрала цей шлях. Чи може на ньому щось піти не так? Звісно може. Але поки що це чи не єдиний раз коли Путін не збрехав.
Чи означає це, що росіяни можуть воювати вічно? Звісно, ні. По-перше, нехай спробують відновити зростання без прискорення інфляції на тлі поки що обмеженого запуску друкарського верстату, який потрібен для фінансування війни. А по-друге, здатність чи не здатність росіі вести війну залежить не від динаміки ВВП, а від наявності грошей в бюджеті. Звісно, між цим є кореляція. Але масштаб викликів неспівмірний. Нехай ВВП впаде на якись відсоток. Грошей не вистачає на порядок більше. Тим більше, з листопада по січень полетіли вниз нафтогазові доходи. І в січні вони знизились рік до року вдвічі. Збільшуючи і так величезний дефіцит бюджету, який вже важко фінансувати із "тумбочки", бо гроші там майже закінчились.
Да, завжди є друкарський верстат. Але ж ми бачимо пріоритет - боротьба з інфляцією. А важко боротись з інфляцією друкуючи шалені обсяги рублів.
Тому Путін, звісно, може надувати щоки. Але ресурсів стає все менше і менше. І тому він йде на Холодомор Києва. Бо йому треба якомога швидше проштовхнути ідею капітуляції України. Коли ще на фронті не відчули скорочення витрат на війну на десятки відсотків. Бо коли це станеться, наступати стане набагато важче. І тоді не буде чим аргументувати ідею капітуляції.
Тому українці чекають весну. Бо тоді ефект від ударів Путіна по енергетиці буде відчуватись менше. А ефект від скорочення витрат росіянами - більше.
Часом це не Європа , в яку плювався ЛІДОР в Давосі , щоб сподобатись Рудому Донні і при тому демонстрував свою гнилу невдячність за європейську допомогу Україні під час цієї війни?
1. Про те що цікавить Мовчана. Інакше це не стаття, а ***** непотрібна, а автор працює на Марафон.
2. Про те що війну треба зупиняти на любих умовах. Інакше автор проплачений пропагандон який працює на Марафон.
3. Про те що Зєля підарас. Навіть якщо це стаття про чилійських метеликів - інакше автор проплачений пропагандон який ну сто тисяч відсотків гарантовано працює на Марафон!
Але пан їх згадав в своєму коменті тому , що мабуть від цих "3,14дарасів" дуже постраждав і пану було в якомусь місці боляче.
Співчуваю пану.
Але я хоч не змушую кожного першого автора згадувати цього персонажа з персональними прокльонами.
@ (мова оригіналу):
В банковской системе заложена бомба замедленного действия, которую они не могут обезвредить еще 5 лет.
Слишком большие, чтобы упасть.
Страх перед крахом гигантов. ЦБ впервые публично допускает сценарий, при котором «Национальные чемпионы» (Газпром, РЖД, Ростех) могут перестать платить по долгам.
Титаны на глиняных ногах: ЦБ боится дефолта госкорпораций
Суть события: Директор департамента ЦБ Александр Данилов заявил, что проблема концентрации рисков (когда банк выдает слишком много денег одному заемщику) остается острой.
План ЦБ: Снизить этот риск до безопасных 25% капитала... за 5 лет.
Перевод: Сейчас этот показатель зашкаливает. Если один крупный заемщик рухнет сегодня, банк рухнет вместе с ним.
Кто такие «Национальные чемпионы»?
Данилов использует термин «Национальные чемпионы», которые могут "попасть в череду финансовых неприятностей" это крупные корпораций у которых 44 трлн долгов и ЦБ вводит заградительные надбавки.
Признание: ЦБ прямым текстом говорит: «Даже гиганты, которые казались непотопляемыми, могут потребовать реструктуризации (списания) долгов». Это намек на то, что финансовое здоровье «Газпрома» или «Роснефти» при нефти по $35 вызывает ужас у регулятора.
«Исторические причины» - эвфемизм для телефонного права
ЦБ говорит, что концентрация возникла «в силу исторических причин».
Как это было:
Звонили из Кремля в Сбербанк или ВТБ и говорили: «Надо выдать заводу Х триллион рублей на импортозамещение». Банк выдавал, нарушая все нормативы риска, потому что отказать нельзя.
Теперь банк сидит с этим гигантским кредитом. Если завод не отдаст - банк труп.
Пятилетка выживания
Срок в 5 лет для решения проблемы - это признание бессилия.
ЦБ не может заставить Сбербанк или ВТБ прямо сейчас потребовать долги обратно (у заводов нет денег).
ЦБ не может заставить банки продать эти долги другим (дураков нет, никто не хочет брать на себя риски тонущих гигантов, синдикаты не работают).
Стратегия: Тянуть время и надеяться, что «само рассосется» или бюджет спасет.
Штраф за риск:
ЦБ придумал «кнут»: банки, у которых слишком много яиц в одной корзине (один крупный заемщик), будут платить повышенные взносы в АСВ (Страхование вкладов).
Итог: Банки переложат эти расходы на кого? Правильно, на нас с вами (снизят ставки по вкладам или повысят комиссии).
Теперь мы видим полную картину уязвимости:
Снаружи: Банки выглядят крепкими (прибыль, дивиденды).
Внутри: Они держатся на честном слове нескольких «Национальных чемпионов».
Угроза: Дефолт одного такого «чемпиона» (например, из-за санкций или падения цен на сырье) способен пробить брешь в капитале банка, которую не закроют никакие резервы.
Вердикт:
Банковская система россии - это заложник госсектора. Они связаны одной цепью: если тонет госкорпорация, она тянет за собой госбанк. ЦБ это видит, боится, но дает себе 5 лет на то, чтобы "как-нибудь разрулить".