Знову про вибори і референдум
Знову понеслась хвиля про президентські вибори і референдум про здачу українських територій. І я не здивуюсь, якщо зе-влада невдовзі почне втілювати цей сценарій.
Проте, це не стане порятунком заради миру. Навпаки, почне розривати Україну зсередини. Ось чому:
- без припинення вогню і зняття воєнного стану голосування не буде легітимним для великої кількості громадян. А скільки не зможуть проголосувати, особливо серед військових? Не буде мати легітимності і довіри переможець. Це підважить і послабить всю владу загалом. Наслідок - соціальні вибухи і політична нестабільність. В кремлі будуть щасливі. Ще раз - обмеження прав і свобод, цензура і всевладдя силовиків - це реальність, яка несумісна з виборами. Особливо в країні, яка прагне увійтив Євросоюз.
- сам факт винесення на референдум територіального питання викличе жорсткий розділ і внутрішній конфлікт між громадянами. На радість росії, яка про це тільки і мріє. Я вже не кажу про незаконність такого референдуму взагалі
- будь-який результат не буде сприйнятий загалом. Вибори в умовах обмежень вожнного стану більше схожі на русскій мір. Від європейських цінностей там нічого не має. Відступати від твердих демократичних принципів в таких питаннях не можна, адже повернути їх буде важко і боляче. Ми це вже проходили з Януковичем.
Тому, жодних виборів без підготовки належних умов: тривале припинення вогню, зняття воєнного стану і повноцінне відновлення демократичних інституцій і прав людини. Тоді можна і обирати вільно. Тільки, бачу, вільних виборів боїться президент. Тому і буде пхати суспільству сурогат.
2 ЯКІ ВИБОРИ якщо 14 млн виїхало вони не проголосують, фронт не проголосує, прифронтові не проголосують. загалом 70% країни не зможе проголосувати. Якщо явка буде менше 50% то проголосує взагалі нічого. То про шо мова ?
а якщо почати покроково капітулювати, то пу вже намалював результати виборів: в нього вся команда законсервованих керманичей в кишені: всі вони в маскві...
Як можна теревенити по якісь деталі гарантій безпеки, якщо пу їх заперечує по суті і вимагає повної демілітаризації України і права вето на надання Україні допомоги зах.друзями.. ?!
Що це за вистава?
Де ракети для СОУ - визначальний засіб покласти край війні, обломавши зуби агрессору...
Напевно. Арєва все влаштовує.
І ніяких пропозицій як нам вийти з глухого кута. Як досягти тривалого припинення вогню.
То навіщо ви потрібні?
Опозиція повинна вийти і сказати- все, досить, Вова, накерувався. Вимагати відставки кловуна і створення комітету порятунку України.
Але чомусь бояться. Не Чорноволи.
Бо ті невеликі репортажі з Ради коли там виступає опозиція показують і говорять що:
- опозиція вже давно говорить і вимагає про відставку зЕ-команди (і уряду і прЕзидента) і створення уряду Національної Єдності (з технарів-спеців а не по партійному списку);
- опозиція вже давно висувала плани по зміні політики внутрішньої (справедлива мобілізація, кошти на армію і озброєння, дії по захисту енергетики і т.д) і зовнішньої (договори з партнерами і позгодження дій для ізоляції росії як економічно так і політично, поновлення довіри до української влади через покарання корупції і зрадників і т.д.) для виводу України з ями куди її загнали зЕ-МіндЄрмаки, причому по-крокові і конкретні дії а не лозунги;
- вибори тоді коли будуть для них умови - бо інакше зЕ-рмак команда зі своїм адмінресурсом і силовиками "намалюють" потрібні їм цифри як вони зараз роблять.
Щось про відставку кловуна не знайшов. Мабуть засекречено.
А справжні вибори- за пів року після воєнного стану.
У ********* політичному ландшафті вибори перетворилися на парадоксальний символ. З одного боку, вони виглядають як нікчемна формальність у системі, де право редуковане до адміністративної доцільності. З іншого - вони залишаються тією єдиною «червоною лінією», яка ще відокремлює західний тип управління від повноцінної, безповоротної диктатури.
1. Вибори як симулякр: Тріумф ідеологічного сміття
Сьогодні ми бачимо, як демократія редукується до імітації. Десятки порушень Конституції - від неконституційних призначень у силових структурах до ігнорування законодавчих процедур та обмеження прав громадян - стали буденністю.
Редукція правди до "Фортуни": Коли «Українська правда», чия назва мала б бути синонімом контролю над владою, замінює вимоги аудиту за корупцію та провали в енергетиці метафорами про «фортуну», що відвернулася від президента, сама ідея істини в медіа помирає. Правда редукується до ідеологічного обслуговування режиму, а право громадян на інформацію - до споживання дифірамбів владі.
Підміна демократії рейтингами: Замість дискусії про легітимність та законність, медіа пропонують суспільству «рейтинги довіри». Це пряма симуляція: вибори вже не сприймаються як спосіб зміни влади, а лише як плебісцит для підтвердження поточного курсу.
Вибори без вибору: Формування майбутнього парламенту з осіб, майже повністю пов'язаних із військовою вертикаллю, створює ситуацію, де конкуренція ідей неможлива. Виборець опиняється перед масивом лояльних до системи кандидатів, що робить вибори не актом волі, а лише технічною процедурою легітимізації вже призначених еліт.
2. TINA: Внутрішній авторитаризм західної моделі
Цей стан тримається на Тетчеристському принципі TINA ("There Is No Alternative" - "Альтернативи немає"). Це внутрішній авторитаризм ******** демократій: коли будь-яка критика чи пошук альтернативного шляху таврується як неможливий, шкідливий або «робота на ворога».
Західний цинізм: Захід підтримує українську олігархічно-адміністративну диктатуру як «військовий фронтир». У межах TINA вони погоджуються на шалену корупцію та звуження свобод, бо вважають, що альтернативи цій вертикалі зараз не існує.
Пастка формалізму: Проте навіть жорсткий Тетчеризм вимагає проведення виборів. Вибори - це та формальна ознака, яку система не може скасувати, не визнавши себе остаточною диктатурою. Без цієї «червоної лінії» західна підтримка втрачає свою моральну маску, а режим перетворюється на відкриту деспотію, де правосуддя та конституція більше не мають навіть декоративного значення.
Підсумок
Ми опинилися в реальності, де вибори є водночас і «сміттям», і останньою святинею. Вони не змінять корупційну систему в енергетиці та не повернуть розтоптані конституційні норми. Але їхня наявність - це та тонка межа, яка заважає системі остаточно редукувати громадянина до безправного гвинтика.