"Жертва має бути чемною"

Весь світ засуджує поведінку жертви.

Бо вона кричить, галасує, смикається, пручається, кусає нападника, намагається вихопити в нього ніж, немелодійно кличе на допомогу. Створює багато галасу, привертає до себе увагу. Так не можна.

У добрих людей аж круасан із рота випадає, чорна ікра в горло не лізе й просекко в бокалах небезпечно колихається. Жертва має поводитися відповідно до правил, бути чемною й скромною, не забувати правила поведінки в пристойному товаристві.

Більше того, через спротив жертви бійка триває аж надто довго, відволікаючи серйозних людей від серйозних справ. Тим більше що за чорну ікру для всього клубу нападник давно заплатив, це дає йому імідж джентльмена.

А крики жертви, далекі від літературних стандартів і, повторюся, надто немелодійні, заглушають музику нашого джаз-бенду, що награє нашу улюблену пісеньку "Все добре, прекрасна маркізо, не дивіться вгору".