Випустити "шаг" та забути про гривню?

У заголовку немає помилки, адже Верховна Рада у грудні 2025 року підтримала у першому читанні перейменування копійки у "шаг". Все було б непогано, якби не одне "але": копійчані та дрібні гривневі монети перестали піднімати навіть безхатьки.

Голова правління Національного банку України Андрій Пишний вирішив увійти в історію як очільник НБУ, який поміняв копійки на шаги. З боку ця активність видається дивно, адже економіка України сьогодні повністю залежна від міжнародної допомоги.

Нещодавно директор Українського інституту майбутнього Анатолій Амелін випустив велику аналітичну статтю щодо золотовалютних резервів України, у якій з'ясував, що через недолугу політику НБУ фіскальні втрати НБУ / бюджету становили $15,9 млрд, а втрати економіки для експортерів - $24–30 млрд недоотриманої валютної виручки. Але це не "шаги", це кроки, які свідчать про неефективність.

Цікаво, що дискусія про "шаги" (очевидно, що в умовах війни з Росією висловитися проти "фінансової деколонізації" ризикували далеко не всі) розгорталася на фоні іншої дискусії. В ЄС обговорювали наприкінці 2025 року, як допомогти утримати Україну. Зрештою пообіцяли кредит у 90 мільярдів євро на два роки, який сьогодні помітно буксує. Не лише, до речі, через позицію Віктора Орбана. Далеко не всі європейці готові виділяти додаткові кошти на допомогу Україні. Чи отримали вони аргументи від нашого Національного банку? Поки невідомо, відомо лише, що за 8,1 мільярда доларів допомоги від МВФ доведеться розплачуватися ухваленням big-deal закону, який мало кому сподобається.

Складається парадоксальна ситуація. Якщо Данило Гетманцев говорить про передчуття фінансової трагедії, мовляв, "воно є в мене, у міністра фінансів є, тому що він розуміє, що у квітні не буде чим фінансувати витрати", то у НБУ випускають заяву, що від 25 лютого додає гасло "Слава Україні! Героям слава! на банкноти номіналом 200 грн. Комунікація про можливі фінансові труднощі відсутня.

Цього року ми відзначимо 30-річчя запровадження гривні. Якщо у червні 1996 року офіційний курс становив близько 1,7–1,9 UAH за USD, то на початку 2026 року курс — ~42–43 UAH за USD. Звісно, це наслідки насамперед російської агресії, але громадянами хочеться бачити не лише історичні пошуки головою правління Національного банку назви для розмінної монети, але простого пояснення: що буде з гривнею далі, в умовах турбулентності світу.

Це не примха, а запит суспільства, адже золото-валютні резерви не наповнюються історичною реконструкцією. Інфляція не знижується козацьким характером. Кредитні програми в умовах війни не затверджуються силою внутрішньої свободи. Нам всім потрібно більше холодного прагматизму, а не гри на патріотичних почуттях у сфері державних фінансів.