Ця книга доводить, що етичні лідери "ще не вмерли"

У п’ятницю 27 січня 2017 року до приймальні Джеймса Комі, тогочасного директора ФБР, зателефонували з Білого дому. Новообраний президент США Дональд Трамп питав, чи не проти чиновник повечеряти з ним. Не маючи достатніх приводів для відмови, керівник Бюро погодився.

Саме під час тієї зустрічі Комі сказав Трампу, що політик може «розраховувати» на нього у професійному сенсі. Але Президенту цього було замало – він вимагав вірності (loyalty). Відмова Комі присягати на вірність колишньому бізнесмену та чесне виконання першим своїх обов’язків 9 травня 2017 року призвела його до раптового звільнення Трампом.

Вечеря з володарем Білого дому – епізод з життя Комі, без якого неможливо зрозуміти його книгу «Вища вірність: істина, брехня і лідерство» (A Higher Loyalty: Truth, Lies, and Leadership). Англійською вона побачила світ у 2018 році, українською її переклало видавництво «Лабораторія» у 2022-му.

«Вища вірність»  – дебютна книга Комі як професійного автора. Після неї, у 2021 році, він ще випустив бестселер за версією New York Times під назвою «Рятуючи справедливість: істина, прозорість і довіра» (Saving Justice: Truth, Transparency, and Trust), а також успішно реалізував себе у жанрі кримінальних романів, створених на ґрунті історій з його прокурорського минулого: Central Park West (2023), Westport (2024), FDR Drive (2025) і Red Verdict (вийде у травні 2026).

Але повернімось до його першої книжки. Її назва – «Вища вірність» – із самого початку мало допомагає зрозуміти, про що йдеться. Яка вірність? Кому? І тільки після її прочитання стає зрозуміло, що «Вища вірність» - це синонім етичного лідерства: концепції, яку Комі засвоїв, перетравив, протестував на посаді директора ФБР і продовжує, сподіваюсь, практикувати у своєму житті далі.

«Вища вірність» - це світоглядна автобіографія, де всі ключові епізоди життя автора (його дитинство, робота прокурором, адвокатом і, зрештою, керівником ФБР) подаються крізь призму ідеї етичного лідерства. Кожна історія є цеглинкою для її побудови, кожна історія є своєрідним її тестом.

Для Комі етичне лідерство – це, передусім, усвідомлена позиція керівника, який розуміє обмеженість свого бачення і практикує смирення (с. 227), а також не вимагає персональної лояльності і натомість очікує від підлеглих чесності та поваги (с. 250).

У концентрованому вигляді автор виклав своє бачення етичного лідерства так: «Я прагнув донести працівникам, що хороші лідери 1) чесні та порядні; 2) мають упевненість виявляти смиренність; 3) добрі та водночас непоступливі; 4) нічого не приховуються; 5) свідомі того, що всі ми шукаємо в роботі сенсу. Також вони мали розуміти, 6) що хоча їхні слова й важливі, але значно важливіші їхні дії, позаяк інші працівники постійно за ними спостерігали. Одно слово, ми мали на меті виховувати етичних лідерів» (с. 142).

Його книга – це зрозуміло написаний опис еволюції Комі саме як етичного керівника, якого життя поетапно гартувало і готувало до найзнаменніших і найскладніших стосунках у його професійному житті – 5-місячних стосунків з Дональдом Трампом. Коли Комі, тогочасний директор ФБР, відмовився ставати васалом новообраного 45-го президента США і присягати йому на персональну вірність (с.244, 255), він склав один з найтяжчих іспитів у своєму житті і довів, що вірність етосу – цілком можлива.

«Цей президент не зважає на мораль, правду та цінності наших інститутів, – писав Комі в епілозі. – Стиль його керівництва спирається на ділову хватку, его та особисту відданість” (с. 280).

У «Вищій вірності» Комі відстоює принципи чесності, смиренності та етики з завзятістю проповідника, який наголошує на вічній актуальності Десяти Заповідей. Для нього етичне лідерство є ніби поміркований релігійний культ. Це й не дивно, адже, по-перше, у вступному слові він згадує релігійну традицію як джерело етичного лідерства. По-друге, США – напрочуд релігійна (християнська) країна, де протестантизм і католицизм відчутно впливають на всі сфери політичного, соціального та культурного.

Ця книга ексдиректора ФБР – ковток свіжого повітря й ціннісний орієнтир для бодай трохи самосвідомих і самокритичних керівників. Це свідчення, що не всі продаються і не все продається. Хоча, чому тільки для керівників?