Несправедливість системи нагородження в армії

Ого, я заслужила на "Героя" (якби була в армії РФ). Перед вами інструкція з нагородження військових РФ. Соромно, що українська армія не розродилася на щось подібне за 4 роки війни і я вже не довіряю системі . Не одна я підозрюю, що через те, що не має чітких інструкції отримання нагород, вони у нас часто мають не справжню бойову, а кар'єрну історію.

Розказую звідки у мене цей папірець. Березень 2024 року, я чергую на позиції "Стугни". Передімною на пульті "Стугни" наша робота ПТРК по відбиттю трьох атак ворога на передній край. В туманці, що розсіюється проступають рештки двох знищених особисто мною БТР, одного БМП, ще одного я не бачу, скотився в кювет, це саме стосується підбитого танку. Ще одне БМП було мною пошкоджене, втекло, але недалеко, добили суміжники....

Зійшло сонце. Мій напарник, щоб до нас в підвал зайшло трохи світла відкриває люк. Повіяв протяг і через люк в підвал залетів папірец. Я його підняла...Ось він на фото. Будинок в якому була моя позиція Стугни раніше був на окупованій території в ньому розміщалися російські військові. Тому я не здивувалася знахідці. Але здивувалася наскільки ця інструкція правильна. Ми звикли сміятися над мскалями, а у них виявляється справедливості в питаннях нагородження більше ніж у нас....

Ми з напарником читали і рахували свої нагороди, якби ми були в російській армії.

На той час я вже мала 4 підбиті "Стугною" танки особисто. Отож я побачила, що за інструкцією РФ я герой і мала би місяць відпустки ( на той час за два роки я мала 15 днів відпустки).Жодної державної нагороди України за війну я до сих не маю.

Звичайно війна дуже змінилася і інструкції, щодо заслуг на нагороди військових в тому числі офіцерів мали би бути виписані інакше. Проте одне точно знаю - ВОНИ МАЮТЬ БУТИ.

Я розумію, що МО, яке всі ці роки війни очолювали цивільні, яким глибоко насрать на систему нагород військових і значення цих нагород для армійської систеии, не бачили потреб в розробці таких інструкцій.

Тому спробую вам пояснити. І від нового керіаництва МО я би дуже хотіла отримати чіткі справедливі інструкції.

Адже знаю, що офіцери, які за 4 роки зробили кар'єру, з презирством ставляться до таких як я, які 4 роки лише командири взводу (хоча це мій особистий і я вважаю достойний вибір, бо молодший офіцер перебуває безпосередньо на ЛБЗ і мінусує ворогів).

Але в їхніх очах ( а у них є державні нагороди) ми такі молодші офіцери просто непотріб, просто бруд землі, якщо за 4 роки не стали майорами і не осіли в штабі. І, коли ми пропонуємо, свій бойовий досвід, ми не авторитетні і крити нам нічим, бо ми навіть бойових державних нагород не маємо. А значить ми ніхто, витратний матеріал, бруд на берцях системи, і як треба воювати нам розказують ті, які мають куди менше бойового досвіду. І їх слово підкріплене званням, посадою, державною нагородою.

Також я не можу мотивувати своїх бійців без таких інструкцій і їх справедливого виконання. Солдат ображає, що нагороди залежать від дуже багатьох факторів, але точно не від їх заслуг. Вони ображаються на свого командира, який не може їм пробити заслужене нагородження. 4 роки війни...Я нарешті можу отримати справедливу чітку систему нагородження в армії.

І ще...нагородження посмертно. Скажу свою особисту думку: це цинічно, це супернесправедливо. Бо переважна більшість нагороджених посмертно замлужила свої нагороди ЗА ЖИТТЯ.