БпЛА на війні: від індивідуального пілотування до "рою дронів"
Индустрия дронов
Трансформація бойових дій та формування дронових екосистем
Впродовж останніх трьох років відбулась суттєва трансформація ролі безпілотних літальних апаратів (БпЛА) у сучасних збройних конфліктах, учасники яких опановують науку використання дронів на прикладі російсько-української війни. Застосування безпілотників еволюціонує від індивідуального використання окремих апаратів до формування комплексних дронових систем і мереж, де різні типи БпЛА виконують взаємодоповнюючі функції.
Зростання масштабів виробництва та використання дронів, а також нові виклики, пов’язані з управлінням великими масивами безпілотних систем у спільному повітряному просторі потребують не лише більшої кількісті фахівців (від інженерів до операторів дронів), а принципово іншого типу розуміння ролі дронів у війні та принципів їх ефективного використання. Ми йдемо шляхом ускладнення та спеціалізації від епохи індивідуальних дронів до епохи "дронових екосистем".
Історичне підґрунтя
Поява безпілотних літальних апаратів стала однією з найважливіших технологічних змін у військовій справі XXI століття. Якщо ще на початку 2000-х років дрони використовувалися переважно як допоміжний інструмент для розвідки, то у сучасних конфліктах вони перетворилися на один із ключових елементів бойових операцій.
Російсько-українська війна стала своєрідною лабораторією розвитку безпілотних систем. Саме на цьому театрі бойових дій відбулася якісна трансформація ролі БпЛА: від використання окремих апаратів до створення складних систем, у яких десятки або навіть сотні дронів діють у межах єдиної мережі.
Основним лейтмотивом цієї трансформації є поступовий перехід від індивідуального пілотування окремих БпЛА до використання "армад" безпілотників, або так званих "роїв дронів". Фактично йдеться про формування нової моделі ведення бойових дій – дронових екосистем, де різні типи безпілотних платформ інтегровані в єдину систему управління та виконують взаємодоповнюючі функції.
Ще кілька років тому безпілотники виконували на полі бою відносно вузькі функції. Найчастіше йшлося про:
- повітряну розвідку;
- коригування артилерійського вогню;
- точкові удари FPV-дронами.
Такі апарати використовувалися як окремі інструменти, а не як елемент єдиної системи. Кожен дрон фактично виконував автономну задачу, а координація між різними платформами була мінімальною.
Однак розвиток технологій, здешевлення електроніки, а також досвід повномасштабної війни призвели до радикальних змін у характері застосування безпілотних систем.
Одним із ключових факторів стала масовість виробництва дронів. За оцінками українських виробників і державних структур, у 2025 році українська індустрія безпілотників виготовила понад 2 мільйони дронів різних типів, включно з FPV-апаратами, розвідувальними системами та іншими безпілотними платформами.
Це означає, що безпілотники перестали бути рідкісним або дорогим ресурсом. Вони стали масовим елементом бойових дій, подібно до артилерійських боєприпасів або бронетехніки.
Масштабування використання БпЛА та формування дронових мереж
Зі зростанням кількості дронів змінюється і характер їх застосування. Якщо раніше операція передбачала використання одного або кількох апаратів, то сьогодні в окремих операційних зонах фронту одночасно можуть діяти десятки безпілотників.
За свідченнями військових експертів, у деяких секторах фронту в одному повітряному просторі можуть працювати від 50 до 100 БпЛА різних типів. Серед них:
- розвідувальні дрони;
- FPV-ударні апарати;
- дрони-ретранслятори;
- дрони на оптоволоконному управлінні;
- дрони-перехоплювачі.
Відповідно змінюється і результативність їх застосування. За даними Міністерства оборони України, понад 70% уражень російської техніки у 2025 році були здійснені саме за допомогою безпілотних систем.
Ці показники демонструють, що БпЛА стали одним із ключових інструментів сучасної війни.
Збільшення кількості безпілотників призвело до появи нової моделі бойових операцій, коли різні типи дронів працюють у межах єдиної системи.
Типова операція сьогодні може виглядати наступним чином:
- розвідувальний дрон виявляє ціль;
- дрон-ретранслятор забезпечує стабільний канал зв’язку;
- ударний FPV-апарат здійснює атаку;
- дрони-перехоплювачі контролюють повітряний простір.
Усі ці елементи діють синхронно та координовано. Вони формують мережу безпілотних систем, де кожен апарат виконує конкретну роль у межах загальної операції.
Саме така модель дедалі частіше описується терміном "дронова екосистема".
Перехід до "роїв дронів"
Наступним етапом розвитку цієї концепції стає використання так званих роїв безпілотників. Йдеться про групи дронів, здатних діяти спільно та частково автономно, координуючи свої дії через алгоритми та мережеві системи управління. Військовий аналітик Майкл Кофман зазначає: "Війна в Україні показала, що майбутнє безпілотників – це не один дрон, а великі мережі систем, які працюють разом".
Така модель принципово змінює логіку ведення бойових дій. У центрі уваги опиняється не окремий апарат, а система управління великою кількістю платформ.
Збільшення кількості дронів створює нові технологічні та організаційні проблеми.
Коли на одній ділянці фронту працюють десятки безпілотників, виникають такі задачі:
- координація великої кількості апаратів;
- уникнення конфліктів між різними системами;
- управління каналами зв’язку;
- інтеграція різних типів БпЛА у єдину мережу.
Фактично виникає необхідність створення систем управління повітряним простором для дронів, аналогічних системам управління цивільною авіацією.
Без вирішення цієї проблеми подальше масштабування дронових операцій стає неможливим.
Дронові екосистеми як нова парадигма війни
Усе це дозволяє говорити про формування нової парадигми ведення бойових дій. Якщо у попередні десятиліття військові технології розвивалися навколо окремих платформ (танків, літаків, ракет), то сьогодні центр ваги зміщується до мережевих систем.
У цій парадигмі важливим стає не окремий безпілотник, а:
- здатність інтегрувати різні платформи;
- ефективне управління великими мережами;
- обробка даних у режимі реального часу.
Саме тому майбутній розвиток індустрії безпілотників визначатиметься не стільки появою нових моделей БпЛА, скільки створенням систем управління, які дозволять координувати сотні або тисячі апаратів одночасно.
Проміжні висновки, бо еволюція продовжується
Російсько-українська війна стала переломним моментом у розвитку безпілотних технологій. Вона продемонструвала, що дрони перестали бути допоміжним інструментом і перетворилися на один із ключових елементів сучасної війни.
Основною тенденцією є перехід від індивідуального використання безпілотників до створення мережевих дронових систем. У найближчі роки ця еволюція, ймовірно, приведе до появи повноцінних "роїв дронів", здатних діяти автономно та координовано.
Таким чином, майбутнє військових безпілотних систем визначатиметься не окремими технологічними інноваціями, а здатністю ефективно управляти великими мережами дронів, які разом утворюють складні дронові екосистеми. І це управління повинно бути вбудованим в загальну картину ТВД та стати частиною Доктрини середовищ, в яких йде війна.
Саме ця трансформація вже сьогодні змінює характер сучасної війни і, ймовірно, визначатиме її розвиток у найближчі десятиліття.
P.S. Три роки тому я завершив підготовку в навчальному центрі Global Drone Academy за програмою "Використання цивільних коптерів для вирішення військових завдань". Вчитися ніколи не завадить, особливо якщо ти аналітик. Бо перш ніж давати адекватні висновки, потрібно розуміти з чим маєш справу. І два роки тому тут, на Цензор.нет вийшов мій перший матеріал, присвячений класифікації щодо БпЛА та їх використання в тодішніх умовах – "БПЛА: очі, кулаки, камікадзе…". З тих часів багато що змінилось і ці зміни потребують осмислення та фіксації для розуміння еволюції в технологіях, принципах, підходах тощо. Еволюції БпЛА, що потребуватиме нових знань, навичок, вмінь та особливостей мислення! Дякую моєму інструкторові, Антону Векленко за допомогу в роботі над матеріалом. Знання не виникають з повітря, їх хтось має закласти в голову ;)
