Нарешті Держмитслужба почала свій рух в сторону прогресу
Саме такою була моя думка, коли я прочитав новину про автоматичне митне оформлення товарів
Вже майже 7 років пройшло з моменту коли я вперше почав розвивати ідею системи автоматичного митного оформлення (САМО). Для самих недовірливих, з метаданими файлів презентацій, які я готував тоді для керівництва служби можна ознайомитись вище ☝️ )
Тож, на моє щире переконання, з цим нововведенням Держмитслужба запізнилася як мінімум на 4-5 років.
І поки вітчизняна філософія сьогоднішньої митниці ховає детальний механізм роботи своєї системи, розповім про свою, можливо, згодиться😉
Основною ідеєю САМО є максимально можлива мінімізація контакту інспектора митниці та громадянина (бізнесу).
Працюючи в митних органах з 2007 року я давно зрозумів, що значна частина митних процедур здійснюється інспекторами "на автоматі", тому в мене і зʼявилася ідея, чому б ці процедури не замінити на відповідні алгоритми.
У митників є умовний розподіл на складні та одноманітні митні оформлення (як правило, це більшість експортних операцій та/або митні оформлення, де фігурує один товар).
Моя пропозиція була запустити САМО для початку на легкі митні оформлення, а після дослідження результатів і аналізу митних оформлень, протестувавши систему - поширити дію проєкту на складні.
І коли я почув на робочій нараді від директора ІТ Департаменту, що для фізичної реалізації цього проєкту буквально треба 24 години - був у захваті.
Згідно з ідеєю, механіка процесу полягала у тому, щоб після завантаження у систему декларації і документів до неї для декларанта генерувався специфічний QR код (на кшталт коду у чергах торгівельних мереж), який надходив йому і надсилався водієві вантажу.
У часовий проміжок між подачею декларації та фактичним переміщенням товару, дана зовнішньоекономічна операція аналізується системою ризиків і при потребі генерує додаткові форми митного контролю.
Заїжджаючи до пункту пропуску, не виходячи з автівки, користуючись сканером, водій сканує свій QR код і згідно відомостей на інформаційному табло, або перетинає кордон, або направляється до спеціалізованої площадки для здійснення додаткових форм митного контролю згенерованих системою.
У разі потреби, у рандомному порядку, до митного оформлення в САМО передбачалася можливість участі інспекторів інших митних органів, які дистанційно на підставі ризик-орієнтованого підходу приймали рішення про випуск товарів у вільний обіг чи необхідність направлення вантажу на огляд.
Звичайно дана модель потребувала б аналітичного посилення в роботі митниць, але це легко можна зробити вивільнивши левову частку інспекторів для аналізу операцій, а інших - до проведення митних формальностей.
Але, забігаючи на перед, скажу, що, на жаль, навіть підтримка тоді Голови Держмитслужби не змогла забезпечити реалізацію цього проєкту.
