Як Михайло Федоров продовжує формувати команду Міноборони

Олександр Вегержинський, дослідник Незалежної антикорупційної комісії (НАКО)
Міністерство оборони України входить у нову фазу кадрової та структурної трансформації - очільник відомства Михайло Федоров продовжує впроваджувати фірмовий «цифровий підхід» до управління оборонним сектором. Цього разу підсилення відбулося на двох критичних напрямках: реформування закупівель та внутрішній контроль за станом справ у Силах оборони.
Нова архітектура менеджменту
Кадрова реформа Міністерства оборони вийшла на рівень інституційних змін. Поява двох нових позицій — заступника з питань реформування закупівель та генерального інспектора — свідчить про перехід до ризик-орієнтованого підходу.
Ключова особливість нових призначень — високий рівень довіри та спільний досвід роботи в Мінцифри. Михайло Федоров робить ставку на перевірених менеджерів, які вже довели здатність цифровізувати найконсервативніші галузі держави.
Мстислав Банік: від «Дії» до прозорого озброєння
Очікуваним призначенням став перехід Мстислава Баніка на посаду заступника міністра, який опікуватиметься реформуванням оборонних закупівель. Цей напрямок традиційно вважається найбільш корупціогенним у структурі відомства.
Виклики в цифрах
Необхідність радикальних змін підтверджують останні звіти Рахункової палати:
-
Закупівлі БпЛА - виявлено недоліки та невідповідності на суму понад 77 млрд гривень.
-
Фортифікаційні споруди - аудит зафіксував порушень на 5 млрд гривень (хоча більшу частину вдалося усунути безпосередньо під час контрольних заходів).
Мстислав Банік — людина, чиє ім'я асоціюється з успіхом проєкту «Дія». Зокрема, був долучений до процесів запуску сервісу «єДокумент», інтегрованої в «Дію», функції для перегляду телебачення і для прослуховування радіо тощо. У Міноборони він уже встиг продемонструвати результативність, очоливши розвиток екосистеми цифрових продуктів для військових: «Армія+» та «Резерв+».
Важливим аспектом є не лише управлінський, а й реальний бойовий досвід. Мстислав Банік добровільно мобілізувався, пройшов шлях від солдата до лейтенанта та брав безпосередню участь у Курській операції. Поєднання економічної освіти (Кіровоградський інститут комерції) та магістерського ступеня з публічного управління (КНУ ім. Т. Шевченка) робить його кандидатуру оптимальною для масштабної реформи.
Пріоритетним завданням на новій посаді є масштабування концепції «математики війни» на всі види озброєння. Це означає перехід від хаотичних запитів до прозорого планування на основі даних та ефективної логістики.
Мстислав Банік зарекомендував себе ефективним та дієвим менеджером цифрових продуктів, але оборонні закупівлі — це не лише програмне забезпечення. Складність планування потреб через зміну зовнішньо-політичних викликів, потенційний конфлікт інтересів між відкриттям експорту озброєння та пріоритетністю контрактування Сил оборони, логістичні маршрути та попередньо укладені міжнародні договори на поставку озброєння та військової техніки, довготривалі проблеми з дебіторською заборгованістю, об’єктивні та суб’єктивні причини несвоєчасності поставок та договірна робота – лише поверхневе коло потенційних питань, які підлягатимуть вирішенню на новій посаді для впорядкування системи оборонних закупівель.
Юрій Мироненко: «очі та вуха» міністерства
Посаду Генерального інспектора Міноборони обійняв підполковник Юрій Мироненко та відповідатиме за те, щоб ця система (і вся армія загалом) працювала згідно з реальними потребами фронту. Генеральний інспектор — це фактично незалежний аудитор та контролер, який фіксуватиме реальний стан справ у Силах оборони. Його звіти мають стати основою для швидкої корекції політики відомства.
Юрій Мироненко має значний досвід у сфері безпеки та оборони: екс-голова Держспецзв’язку (майже рік на посаді, головний здобуток - пропускна здатність телекомунікаційної мережі зросла в 100 разів, а кількість критичних кібератак зменшилась у 20 разів, попереднє керівництво відомства викрито на розкраданні 90 млн гривень через завищення цін під час закупівлі дронів), колишній заступник Міністра цифрової трансформації, Міністра оборони часів Дениса Шмигаля, активний учасник бойових дій.
Також зарекомендував себе як прихильник інновацій: від впровадження системи DELTA та Mission Control до створення можливостей для тренування моделей ШІ на реальних даних з поля бою, брав участь у реформі кодифікації ОВТ та запуску приватної ППО.
Також Юрій Мироненко перебуваючи на посаді заступника Міністра оборони якраз і відповідав за аналіз ефективності застосування (використання) озброєння, військової техніки і засобів ураження, надавав пропозиції щодо підвищення їх ефективності, що має стати фундаментом та базою інституційних знань для подальшого виконання функцій на новій посаді.
Підсумовуючи, призначення Баніка та Мироненка може бути сигналом, що Міноборони остаточно відмовляється від застарілих методів управління. Михайло Федоров створює вертикаль, відповідно до якої:
-
Потреби визначаються на основі математичних розрахунків бойової ефективності.
-
Закупівлі відбуваються через прозорі цифрові інструменти.
-
Контроль над ефективністю використання ОВТ здійснюється фахівцями з реальним бойовим та технологічним досвідом.
Висновок очевидний – Міноборони стає більш «технологічним» та «цифровим» у внутрішній діяльності. Поєднання професіоналізму, ентузіазму та реального досвіду війни у нових менеджерів дає надію на те, що Сили оборони отримають ефективну та прозору систему забезпечення, адаптивну до викликів на полі бою.