"Сенс Банк" без ілюзій: що відбувалося в банку після націоналізації

Не так давно ми спостерігали епічний скандал. Керівник "Укрпошти" Ігор Смелянський отримав штраф від Національного Банку за неподання звітності. Фінансовий регулятор вкотре не дозволив поштовикам завести власний банк. У цьому конфлікті керівник "Укрпошти" явно неправий. Безумовно, що його організація не відповідає критеріям власника банку, і хронічно перебуває на межі банкрутства. Тож Нацбанк має рацію.

І все ж, один епізод у словах Смелянського явно заслуговує на увагу. Керівник "Укрпошти" звинуватив НБУ у подвійних стандартах і вибірковому нагляді. За його словами, є банки, в яких регулятор "не помічає порушень".

Я не знаю, який саме банк він мав на увазі. На місці Смелянського, я звернув би увагу на державний "Сенс Банк". Цей текст про те, як під прикриттям Мінфіну, Офісу президента і двох незалежних наглядових рад відбувалися банальні зловживання, місце яким належить у часи Януковича, а не в сучасній Україні. Вперше я наведу не лише відомі вам факти, озвучені ТСК Верховної Ради, але й деякі дані перевірок Національного Банку.

Є три вагомі причини, чому ці факти мають бути озвучені.

По-перше, державні "Сенс" і "Укргаз" розглядаються як кандидати на продаж стратегічним інвесторам. У березні 2024 року в Меморандумі з МВФ йшлося про те, що Україна має підготувати до продажу саме "Сенс Банк" і "Укргазбанк" через прозору процедуру та вибір міжнародного фінансового консультанта.

Конкурс з відбору консультанта оголошено 31 березня 2026 року. Документи приймають до 15 червня 2026. Одна й та сама компанія готуватиме обидва банки, і напевно отримає за це мільйони доларів від України.

На мою думку, потенційні покупці заслуговують на те, щоб знати справжній стан речей у "Сенсі". Вони не мусять купувати кота в мішку.

По-друге, наявність схем передбачає, що насправді "Сенс Банк" ніхто продавати не збирається. Адже сьогодні він максимально зручний для того, щоб проводити нелегальні операції і, з високою вірогідністю, заробляти "тіньові" доходи для групи людей, наближених до влади. Так вже було з державними "Ощадом" і "Ексімом", і масові зловживання ледь не призвели до їх ліквідації. Це корупція в її класичному прояві.

Зверніть увагу: згідно з умовами Мінфіну, консультант готуватиме банк до продажу до 1 березня 2029 року (що звучить як "ніколи"). Є підстави вважати, що контракт отримає вже діючий фаворит Мінфіну - Rothschild, який допомагав робити реструктуризацію варантів Яресько. Він це буде чи не він, а реальним завданням консультанта може стати імітація бурхливої діяльності, а по факту - збереження ситуації в нинішньому вигляді. У читачів не повинні залишатися ілюзії щодо справжніх мотивів української влади.

По-третє, це суспільний інтерес, адже "Сенс" є державним банком. А значить, він може коштувати державі збитків. Сьогодні офіційна влада вдає, ніби нічого поганого з банком не відбувається. Хоча, звісно, це далеко не так. Просто існує група зацікавлених осіб, які хочуть, щоб діяльність банку оточувала тиша, незважаючи на порушення.

ЕПІЗОД 0. ЯК ПОЧИНАЛИСЯ СХЕМИ

21 липня 2023 року "Сенс Банк" був націоналізований. Одразу після цього в політичних і фінансових колах пішли чутки, що "Сенс" намагаються перетворити на "кишенькову" структуру влади, щоб через неї крутити фінансові схеми. Це звучало дивно. Адже коли власником банку стає держава, слід очікувати законності, правил і прозорості. Можливо, так відбувається в Європі - але не в Україні. У випадку з "Сенс Банком" все пішло за найгіршим сценарієм.

Ще до націоналізації ходили чутки про те, що в "Сенсі" накопичилося багато готівки, яка сама по собі є цікавим активом для всілякого роду схемників. Після націоналізації пішли інші розмови. Офіційно, влада розповідала про спроби екс-власників вивести велику суму з банку. Що відбувалося насправді, ніхто не знає.

Зовні був помітний лише хаос в управлінні. Зокрема, держава довго не могла знайти охочого управляти банком, що саме по собі було дивним - адже "Сенс" завжди входив до трійки найкращих банків України за якістю менеджменту. Перший тимчасовий голова Дмитро Кузьмін пішов у відставку буквально через півмісяця після призначення, офіційно пославшись на стан здоров'я. Однак джерела, близькі до Банкової, стверджували, що нового голову примушували виконувати вказівки певного тіньового "бек-офісу". Зокрема, банкір мав підписувати документи, пов'язані з розподілом грошей банку.

Незабаром обрали першу наглядову раду, яку очолив ветеран цієї справи Шевкі Аджунер. Свого часу він очолював наглядові ради "Укрзалізниці" та інших держмонополій, і прославився вмінням не виносити сміття з хати. З'явилося і нове правління, яке незабаром пов'язали з так званим "тіньовим офісом".

ЕПІЗОД 1. ЗАТОЧЕННЯ "СЕНС БАНКУ" ПІД ГРАЛЬНИЙ РИНОК

Обрання постійної наглядової ради і нового правління ніяк не виправило ситуацію. Джерела у владі і в бізнесі розповідали, що банк "заточують" під обслуговування операцій грального ринку, особливо "тіньового" сегменту. Чому? Тому що "Сенс Банк" вже багато років вважався одним із лідерів українського ринку банківських карток.

Ось за цим посиланням ви знайдете трохи інформації про те, як гральний ринок виглядав до того як "Сенс" зробили фактичним монополістом з обслуговування "ігорки". На ньому працювали кілька банків, а державний "Укргаз" контролював 50-70% операцій. Як вишеньку на торті, додам той факт, що "Укргаз" з моменту націоналізації вважався "мінфінівським". У фінансових колах це означало, що менеджмент значною мірою контролювався клерками Міністерства фінансів (для порівняння, "Приват" вважався "штатівським", і так далі). Тож цілком ймовірно, що в "міністерських" висмикнули ласий шматок ринку, аби віддати комусь іншому.

Щоб вибити з ринку конкурентів по ігорці, був штучно роздутий скандал навколо так званого "міскодингу". В результаті нього, з грального ринку були викинуті колишні лідери - "Укргаз", IBOX і "Конкорд".

Їхнє місце якраз і зайняв "Сенс". Минув рік після націоналізації, і Sense Bank фігурував у статтях вже як банк, що обслуговував значну частку легального грального бізнесу і був еквайєром для більшості гравців. Все це збоку виглядало як легалізація грального ринку, якби не одне "але". "Тіньовий" сегмент ринку нікуди не зник.

За даними різних досліджень, які проводилися у 2024-2025 роках, нелегальний сегмент грального ринку складав від 39% до 53% ринку. У грошовому еквіваленті, це 37–66 млрд грн щорічно. Є підстави вважати, що ці цифри сильно занижені.

Легальні гравці ринку регулярно говорять про те, що держава жодним чином не бореться з "нелегалами", а на "білих" операторів лягає більше фінансове навантаження. Це дійсно так. Хоча, як ми переконаємося далі, навіть легальні гравці залучені до "схем".

Хто тепер обслуговує ці потоки? Не знаю. Але після знищення конкурентів, багато говорили про зрослу роль державних "Сенс Банку" і, меншою мірою, "Ощадбанку".

Існують усі підстави вважати, що відсутність боротьби з нелегальним ігровим ринком є частиною "державної політики" в Україні. Зокрема, законодавча архітектура ринку була свідомо створена так, щоб у ній залишалися "діри", що дозволяють "тіньовикам" прокачувати гігантські обсяги грошей. Одна з цих "дір" - це відсутність системи онлайн-моніторингу, яку планують запровадити лише у липні 2026 року, хоча мова про неї йшла ще з початку 2000-х.

Варто сказати, що творцями діючої архітектури ринку були народні депутати, які вже багато років системно коментують "ігорку" - Данило Гетьманцев і Ярослав Железняк. Тож реальність дуже сильно відрізняється від офіційної картинки, яку вони створюють.

Це були далеко не єдині чутки, що ходили навколо "Сенс Банку". Крім "ігорки", говорили про видачу непрозорих кредитів і незаконні операції з готівкою. Сам банк і органи влади все заперечували, поки не настав 2025 рік.

ЕПІЗОД 2. ЗАСІДАННЯ ТСК

Перші підтвердження чуток дав штраф, який "Сенсу" виписав Національний Банк у квітні 2025 року, через цілих два роки після націоналізації. Регулятор зобов'язав банк заплатити 4,1 млн грн за неналежне протидіяння відмиванню грошей і фінансуванню тероризму. Не дивно, якщо врахувати, що найбільший банк грального ринку (за чутками) обслуговував у тому числі "тіньові" потоки.

Наступні півроку банк відбивався від звинувачень, які з'являлися то в розслідуваннях "Української правди", то в заявах депутата Ярослава Железняка. Вони вже на повну розкручували скандал, який згодом стане відомий як "справа Мідаса". Вже були озвучені такі факти, як призначення в банк "доглядача" на ім'я Василь Веселий (раніше ніколи не мав стосунку до фінансів), існування грального бізнесу Тимура Міндіча, "схеми" з "Енергоатомом", та багато іншого. Природно, банк заявляв, що працює виключно в рамках закону, і нічого подібного не існує. Щоправда, довіри до його заяв уже не було.

У листопаді 2025 року відбулося відоме п'ятигодинне засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань шкоди економічній безпеці України, більш відомої як "ТСК Железняка". Протягом зустрічі, керівник ТСК Ярослав Железняк назвав "Сенс Банк" ключовим каналом для "ігорки" і можливих корупційних схем з "Енергоатомом".

Це вже було серйозно. Присутні на засіданні представники НАБУ і САП прямо згадували "Сенс Банк" у контексті розслідування діяльності "бек-офісу" Тимура Міндіча і Олександра Мужеля. Вони підтверджували, що ключові рішення в банку приймає не наглядова рада і не правління, а зовнішній "бек-офіс". Цей "бек-офіс" мав пряме відношення до Ростислава Шурми і Тимура Міндіча, а по факту - до тодішнього ще керівника Офісу президента Андрія Єрмака. Антикорупційні органи розглядали банк як один із майданчиків, через які могли проходити фінансові потоки злочинної організації.

Зокрема, керівник САП Олександр Клименко зазначив, що кошти, які "відмивалися" через тіньовий офіс, розподілялися по рахунках у різних банках, у тому числі і за кордоном. У "бек-офісі" обговорювалося виділення "Сенс Банком" кредиту в розмірі $20 млн Олександру Мужелю і такому собі Присяжнюку, який уже був фігурантом справи НАБУ, пов'язаної з екс-керівником Фонду держмайна Дмитром Сенниченком.

Ще одне звинувачення ТСК стосувалося нібито виведення з банку готівки - так званих "синіх доларів". На думку Железняка, ця готівка була пов'язана з корупцією в "Енергоатомі". Природно, керівники "Сенсу" все заперечували.

Можливо, скандал погасив міністр фінансів Сергій Марченко. Міністр висунув версію, що будь-яка інформація, яка кидає тінь на банк, може бути використана для підриву довіри до державного управління в Україні, особливо на тлі арбітражу з боку попередніх власників банку. Мине небагато часу, і виявиться, що ця версія дуже зручна, адже вона дозволяє не боротися з порушеннями, а просто вдавати, що все нормально.

ДИВНІ ЗБІГИ

Вибухнула чергова медійна бомба, а потім все раптово закінчилося. Може здатися дивним, але ТСК не мала жодного ефекту. Правоохоронці не відкрили жодних нових справ за фактом.

Більше того, у звіті ТСК не було жодного слова про "Сенс". Так, у документі йдеться, що 54 млрд грн/рік відмиваються через банки (через "міскодинг", P2P). Публікую посилання на звіти обох ТСК, які на той час очолював Ярослав Железняк. Обидва - "порожні", тобто без конкретних прізвищ та назв.

Звіту ніхто не надав значення, що наводить на думку про те, що ігнорування було усвідомленим рішенням.

Мені впали в очі ще кілька деталей, пов'язаних з роботою слідчої комісії.

Перша. Лінія поведінки міністра фінансів.

На засіданні ТСК Сергій Марченко давав свідчення з питань управління державними активами, включаючи "Сенс Банк" і "Енергоатом". Міністр фінансів заперечував, що на призначення в банку впливали фігуранти "плівок Міндіча" або Ростислав Шурма. Марченко відповів, що міністерство працює виключно через офіційні механізми корпоративного управління та інформацією про діяльність "бек-офісів" не володіє.

Цим він викликав на себе вогонь критики з боку Железняка та його колег. Справді, чи міг Марченко не знати про схеми? Це малоймовірно, адже саме Міністерство фінансів представляє державу в управлінні держбанками, бере участь у призначенні наглядової ради і навіть має у своєму штаті спеціальний департамент з контролю держбанків.

За словами Железняка, "у бек-офісі Міндіча розподіляють посади", вирішують "дати кредит $20 млн Мужелю і Присяжнюку". Железняк підтвердив, що персона Василя Веселого зафіксована не лише розслідуванням Михайла Ткача ("Українська правда"), але й документами ТСК, "якого називають "доглядачем" за "Сенс Банком".

"У нас точно все нормально з державним управлінням державними банками? Я нічого не переплутав?" - запитав голова ТСК міністра фінансів Сергія Марченка.

Але ось що дивно. Той відповів відмовкою, і - жодних наслідків.

Друга. Не було наслідків і для голови правління "Сенс Банку" Олексія Ступака.

Таке враження, що комісія задовольнилася його словами: "Василь Веселий був радником наглядової ради попередньої. Коли припинилися повноваження попередньої наглядової ради, повноваження Василя Веселого втратили чинність". Коли Железняк заперечив, що Веселий досі присутній в офісі "Сенс Банку", той відповів, що Веселий не бував в офісі "Сенс Банку" після того, як утратив повноваження. Робота ТСК просто припинилася, а Ступак залишився на своєму місці.

Це теж дивовижно. Справді, після скандального розкриття "Української правди" Василь Веселий з банку дійсно звільнився. Однак на зміну Веселому прийшов його давній бізнес-партнер – Микола Гладишенко (він керував ТОВ "Vel Mit Invest", засновником якої був Веселий). Його призначили головою наглядової ради "Сенсу". Тепер вплив з неформального став цілком реальним.

Чи міг про це не знати Ступак?

Також Железняк зазначив, що інкасацією в банку займається компанія CIT, яка зареєстрована за тією самою адресою, що і завод Тимура Міндіча. Ступак відповів, що відбір компанії пройшов за конкурсом. І - нічого.

На цьому питання закінчилися, що саме по собі дивно, враховуючи резонанс справи. Наче надійшла команда не давати хід справі.

Особисто в мене склалося враження, ніби вся суть роботи ТСК полягала саме в медійному скандалі. Ніхто й не збирався наводити лад у "Сенс Банку". Всі необхідні зміни вже відбулися в той момент, коли змінилося керівництво Міністерства енергетики і "Енергоатому".

ЕПІЗОД 3. ПЕРЕВІРКА НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ

Я вже зазначив, що у звіті ТСК Железняка жодного разу не згадується "Сенс Банк", хоча вся логіка вказує саме на нього. Документ ТСК більше нагадує реферат на загальну тему, в ньому немає жодної конкретики. У звіті містяться загальні дані, які підтверджують масштабні схеми ухилення від сплати податків у гральному бізнесі і маніпуляцій банків, зокрема, "міскодинг", P2P і масове відкриття рахунків на одного клієнта. Але - без прізвищ та назв.

Геть інша річ - офіційний документ Національного Банку. За підсумками 2025 року НБУ провів перевірку "Сенс Банку". Те, про що ТСК говорила загалом, підтвердилося в деталях. Більше того, за моїми даними, банк отримав від регулятора штраф у розмірі 30 млн грн. Порівняно з іншими банками, це небагато – бувають санкції і на 180 млн грн. Останній відомий штраф "Сенсу" зафіксований у 2024 році, і лише на 4,1 млн грн.

Але ось важлива деталь. Саме цей штраф у 30 млн грн не стали показувати офіційно, а оформили як добровільне перерахування банку на ЗСУ. Мабуть, таки існує негласне рішення "згори" не допускати жодного скандалу за участю "Сенсу", і НБУ мусить його виконувати.

Розкажу деякі факти з того, що стало відомо мені. Зокрема, спеціалісти банківського нагляду виявили масове відкриття рахунків на одну людину, щоб обійти чинні обмеження НБУ на зняття готівки. Наприклад, на одну людину були відкриті 18 рахунків за два дні, на іншу - 73 рахунки за три (!) дні, на третю - 152 поточних рахунки за півроку. Через них знімалися мільйони гривень, після чого рахунки закривалися. Явище було настільки масовим, що за 2025 рік з рахунків банку було знято 30 млрд грн, у тому числі з порушеннями - 3,3 млрд грн. Є вірогідність, що величезні схеми готівки знімалися для цілей, пов'язаних з корупцією навколо "Енергоатому".

Також НБУ зафіксував комісії з клієнтів нижче собівартості. Говорячи про клієнтів, йдеться про найбільших операторів грального ринку.

Наприклад, для звичайних клієнтів "Сенс Банк" встановив стандартні тарифи на інтернет-еквайринг від 1,7% до 2,2%. При цьому, для окремих компаній встановлені індивідуальні тарифи:

для ТОВ "ФАВБЕТ", ТОВ "ГЕЙМДЕВ", ТОВ "КАЗИНО ЮА" - 0,9% при собівартості 1,1%

ТОВ "АП.МИ Фінанс" - 1% при собівартості 1,1%.

Сам банк пояснив, що комісії знижені для збільшення обороту клієнтів. Однак, за моїми даними, обороти так і не зросли. Банк банально недоотримав гроші.

Аналогічним чином, банк занизив тарифи з перерахування грошей з картки на картку для окремих операторів. При стандартному тарифі 0,5-1,5% клієнтам ТОВ "ФАВБЕТ", ТОВ "ГЕЙМДЕВ" і ТОВ "КАЗИНО ЮА" встановили тариф 0,35%. В результаті, державний банк недоотримав мільйони гривень. Це зафіксовано в акті НБУ.

Все це може виглядати як звичайне управлінське рішення. Банк вирішив занизити тариф, аби збільшити обороти. Однак слід врахувати три моменти.

Перший - згідно з постановою НБУ, "Сенс Банк" не перераховує прибуток до бюджету, а спрямовує на рекапіталізацію. Наглядова рада і правління мають чіткий пріоритет - нарощування капіталу. А значить, жертвувати прибутком вони не мають права. Знижувати тарифи в індивідуальному порядку – буквально проти правил.

Другий - знижки мають сенс, якщо банк відчуває конкуренцію з боку інших банків. Однак "Сенс" вже фактичний монополіст на ринку обслуговування платежів грального ринку. Через нього, за різними оцінками, проходить 80-85% оборотів ринку. А значить, він навряд чи потребує надання знижок. Навпаки, він може диктувати тарифи.

Третій і найважливіший момент - за словами моїх джерел у фінансових колах, подібні операції говорять не про знижки, а про нелегальні операції. Вони вважають, що знижені тарифи застосовувалися керівництвом банку для отримання частини доходу готівкою. Враховуючи всі обставини "справи Мідаса", мені легше повірити саме в цю версію.

А тепер уявімо собі обороти "Сенс Банку". Комісійний дохід від "ігорки" складає 73% усіх комісійних доходів банку. У грошах, у 2023 комісії грального ринку склали 627 млн грн, у 2024 – 619 млн грн. Напевно, за 2025 роком комісії явно не менші. Тож можете уявити собі, про які обсяги готівки може йтися.

Зауважте також, що приблизно половина грального ринку - неофіційна. За оцінками моїх джерел, "Сенс Банк" обслуговує ці потоки теж. Як саме вони виглядають за документами, я не знаю. Але навряд чи ці платежі проходять як комісійні від грального бізнесу. Швидше за все, йдеться про так званий "міскодинг" - платежі проходять за іншими статтями.

Але і це не межа. Деякі юридичні деталі взагалі вкрай складно пояснити, враховуючи, що йдеться про державний банк. Наведу приклад. У 2024 році за короткий проміжок часу (з 10 по 23 липня 2024 року) до банку були заведені три компанії. Всі три отримали індивідуальний тариф, який значно нижчий за собівартість послуг банку (перерахування з картки на картку 0,35%, за еквайрингом - 0,9%). Як я вже говорив, це може свідчити про те, що частина доходу могла йти керівництву банку та/або його кураторам у вигляді готівки. Дві з них - ТОВ "БУКМЕКЕРСЬКА КОМПАНІЯ "ФАВБЕТ" і ТОВ "КАЗИНО.ЮА" належать Андрію Матюсі, якого звинувачують у зв'язках з РФ. Як це?

У випадку з іншими банками, подібні порушення цілком могли коштувати десятків мільйонів гривень штрафу, зміни менеджменту або навіть втрати ліцензії. Однак "Сенс Банк" - легко вийшов із становища. Всі високопосадові куратори блоку "ігорки" в "Сенс Банку" залишаються на своїх посадах:

Олексій Ступак - голова правління банку.

Інна Тютюн – заступниця голови правління, яка курує саме гральний бізнес.

Марина Ревуцька – директорка департаменту платіжних рішень банку. Гральний бізнес перебуває в її прямому управлінні.

За моїми даними, за всіх понесла відповідальність Ольга Артюх – співробітниця корпоративного блоку, яка раніше займалася енергетичними компаніями. За даними моїх джерел, Ступак мав намір її звільнити, але після дзвінків впливових людей її залишили, і до сфер відповідальності додали гральний бізнес. Звільнення таки відбулося, після перевірки регулятора. Традиційне рішення – виставити винним клерка середнього рівня. Цілком можливо, що офіційна причина звільнення інша. Власне, до пані Артюх питань немає. Зрозуміло, що не вона була головною у цьому процесі.

НБУ зафіксував описані факти порушень у своєму звіті. Щоправда, жодних офіційних висновків не зробив. Більше того, штраф сховали. Виходить, що за підсумками останньої перевірки "Сенс Банку" - немає нічого.

Вкотре виникає підозра, що "згори" надійшла команда не давати хід справі. Хтось явно зацікавлений вдавати, що все нормально, і нічого поганого, а тим більш кримінального не відбувається. Обслуговування грального ринку, як і раніше, проходить без зайвої уваги.