Розробити антибалістичну (протиракетну) систему значно складніше, ніж зробити атомну бомбу
Військово-морські сили ЗСУ вчора нанесли удар по підприємству, яке виробляє дрони, у Таганрозі.
Били «Нептунами», і дуже влучно. А де «фламінгі», запитаєте ви?.. - В Караганді.
В той же час президент Зеленський сказав, що Україна повинна за рік зробити власну антибалістичну систему ПРО.
Чудово!..
Проте перше питання - війна буде іти ще щонайменше рік?.. Тоді навіщо перемовини?..
Друге питання - хто зможе за рік зробити антибалістику?..
У всьому світі не так багато таких систем.
Російські С-300/С-400/С-500 - розробка першого протиракетного (антибалістичного) варіанту зайняла не менше девʼяти років.
Американська Patriot - першій варіант розроблявся цілих 13 років.
Німецька IRIS-T SLS - розроблялася близько десяти років.
Як громадянин я всіляко підтримую наших геніїв, які малюють ракети на серветках в ресторані. Проте як старий, фаховий і досвідчений інженер я не можу в це повірити. Вибачте.
Розробити антибалістичну (протиракетну) систему значно складніше, ніж зробити атомну бомбу.
Будь-якій школяр знає, як збагатити уран, і як його підірвати. Проте мало хто знає, як влучити в балістичну ракету, яка несеться до вас зі швидкістю декілька тисяч кілометрів на годину.
Щоб зробити атомну бомбу потрібне дороговартісне обладнання. Потрібні гроші.
Щоб зробити систему ПРО потрібні мізки, потрібні науково-дослідницькі інститути, конструктори ракет, радарів, систем управління. Потрібна виробнича база електроніки, приладів.
Нічого цього в нас немає за всі гроші світу.
Пару прикладів. Північна Корея має свою ядерну зброю, має балістичні ракети, проте не має навіть власної системи ППО, не кажучи вже про збиття балістики.
Іран серйозно зайнявся збагаченням урану, побудував потужне виробництво балістичних ракет і дронів, але так само навіть не намагався розробити свій антибалістичний щит.
Прості рішення, накреслені на салфетці в ресторані, не працюють без фахівців, досвіду, обладнання, виробничої бази.
Хтось ввів президента в оману. Напевно той, хто хоче «заробити» чергову купу грошей на черговій вундервафлі.
іноземногокитайського виробництва, не призначених для виготовлення ракет і радарів з АФАР військового призначення.Деякі обнадійливі сподівання дає врахування умов війни, що склалися. А саме -дефіцит БК.
В мирний час ЗРК ППО/ПРО та боєкомплекти (БК) до них (ракети-перехоплювачі) потрібно було розробляти та виготовляти за військовими стандартами, з великим часом напрацювання на відмову. Ракети тривалий час, десятками роківми знаходились на озброєнні, бойовому чергуванні, технічному обслуговуванні? збереженні на складах, у сховищах, але не застосовувались для реальної бойової роботи - обстрілу цілей, перебуваючи у справному технічному стані з великим коефіцієнтом готовності. Це вартувало значних грошей.
Зараз, коли БК розстрілюються "з коліс", вимога тривалого зберігання у технічно справному стані за рахунок високонадійних технічних рішень, резервувань (структурних надлишковостей), дороговартісних комплектуючих з великим часом напрацювання на відмову, мабуть може бути знята. Приклад - саморобні дрони, вузли та деталі до них кустарного чи мануфактурного (не індустріального) рівня виробництва. Більшість дронів, які виробляє ворог, вважається дешевим розхідним матеріалом, до якого не висувають відповідність показників відмовостійкості рівню військових стандартів. Той самий підхід, в розумних межах, може бути застосований, зокрема і до дефіцитних БК, які не зберігатимуться на військових складах багато років до списання. Це може суттєво знизити собівартість розробки та виробництва, зокрема БК для ППО/ПРО.
Взагалі то, дурня неможна ввести в оману, бо він і без того дурень навіть на такій високій посаді.