Чесна розмова про бронювання

Сьогодні хочу почати з дуже важкої, але важливої теми - фіктивні бронювання. Точніше навіть так - фіктивне працевлаштування для забезпечення потім бронювання.

Багато наших розслідувань так чи інакше показували це. Більше того, в більшості випадків, навіть коли мова йде про приватні фірми… тут все одно ключову роль відіграє Держава.

Просто нагадаю як приклади:

Фіктивне оформлення людей у комунальні підприємства Києва для отримання броні, про яке ми дізнались з "Чистого міста";

Фіктивне працевлаштування у Національну циркову компанію для виїзду чоловіків за кордон під виглядом артистів і журналістів.

Бронювання Петрова як діловода у держустанові Національне військове меморіальне кладовище.

Ще один захисник Міндіча - Золкін, який був довго заброньований у ГУР. Але це йому не заважала прям на ефірах обурюватися несправедливою мобілізацією у спортзалах.

Бронювання Іванова на підприємстві зі статусом критичного, яке працювало з держтендерами.

Повторне бронювання Петрова у приватній медіакомпанії, яка отримала критичний статус за контент для телемарафону.

Бронювання ймовірних власників трьох анонімних Telegram-каналів-мільйонників у Служба безпеки України.

У Харкові понад 70 чоловіків отримали бронь як "вчителі", не провівши жодного уроку.

На Одещині комунальне підприємство оформило 90 людей лише для відстрочки від мобілізації.

У Мукачеві оформлювали працівників у депо, які фактично не з’являлися на роботі.

Цей перелік можна продовжувати майже безкінечно, але думаю і цих прикладів досить…. І в більшості випадків це прямо чи опосередковано через звʼязки з Державою.

І це не тільки корупція, а і подвійна шкода: держава втрачає довіру до мобілізації, а частина бюджету йде не на амрію, а на зарплати "мертвим душам".

Ну і сподіваюсь не треба пояснювати як всі ці історії підривають довіру в цілому до фрази "справедлива мобілізація". Тому що справедливість закінчується там, де починається VIP-бронь для "придворних політтехнологів влади".