Апокаліпсис сьогодні

Кооператив «Озеро» пішов у наступ. 

Попереду понеслась легка кавалерія продажних аборигенів, штатних волонтерів, дешевих запроданців, і найманців за три карбованці на кіло. 

За ними поповзли важки аргументи десятків «експертів» і дороговартісних членів наглядових рад. 

Артилерія куплених ЗМІ безперервно била по передньому краю противника. Бомбоносці єдиного телемарафону не залишали каменя на камені в ворожих тилах.

День перетворився на ніч. Було так темно від диму, нібито в центрі Києва горить Туапсе.

Над будівлею Офіса президента пронеслася зграя фаєрпоінтів, і запаркувалася поруч з хімерами. 

З бункеру вийшов Міндіч в темних окулярах, слідом вибіг Штілерман, теж в темних окулярах. 

- Зараз єбане, - прошепотів Цукерман з засідки в кущах. 

- Що єбане? - перепитав Умеров, перевіряючи квіток на літак до Штатів. 

- Запускаємо Фламінго! - попередив гучномовець і одразу написав заяву на звільнення.

Десь за рогом заплакав незамінний Шмигаль, якому знову треба було збирати чемодани. 

Сусідська дівчинка Свиріденко зазирнула в очі, не побачила вказівок і побігла грати в класикі. 

- Надіньте окуляри, товариши! - скомандував невідомо відкіля зʼявившийся Єрмак. 

Єбануло. Над Києвом піднімався чорний з яскравими прожилками гриб, в повітрі пахло цезієм і стронцієм. 

Панувала суцільна катастрофа. Але антикорупціонери зникли. На перетині Банкової з Інститутської догорало НАБУ.

- Вова! - покликав Міндіч, зазирнувши в чорноту президентського бункеру, - можна виходити. 

Всі тут