Як можна окупувати Іран без суттєвих втрат

В зв'язку з війною Ізраїлю та США проти Ірану знову постає класична проблема окупації сучасними арміями населених територій країн третього світу. Часто там є великий прошарок людей з фанатичними уявленнями родом як з середньовіччя.

Середньовічна культура таких країн часто передбачає парадигму де життя людини не особо чого варте, а дітей та жінок можна взагалі використовувати як живий щит та живі міни. Навпроти життя військових окупаційних військ дуже дороге для своїх кран. Будь який розмін це важкий удар по ним. На цьому становищі будується оборона країн третього світу проти країн першого світу.

Головна зброя окупаційного НРК (Наземного роботизованого комплексу) це взагалі не зброя, а його очі. Багато діапазонна камера, засоби спілкування та взагалі присутність НРК на землі як у полі зору і мирних людей і терористів робить ту ж роботу що і присутність окупаційних сил.

Що ми взагалі контролюємо при окупації

Давайте розглянемо що таке взагалі контроль територій та стабілізаційні дії, яка їх мета та сенс. Бо не знайомому з темою спостерігачу усі ці блокпости, рейди, удари безпілотників можуть здатися безглуздою деструктивною вознею.

Мету контролю територій в спрощеному варіанті можна охарактеризувати наступними трьома пунктами:

Безпека власного персоналу - усякі технічні та економічні радники, тренери з прав жінок та лгбт, представники гуманітарних організацій та інші повинні бути захищені від їх розстрілу терористами-фанатиками.

Безпека лоялістів - як правило на окупованих територіях багато хто хоче співпрацювати з окупуючими силами. Такі люди часто бачать в цьом мир та процвітання своїй країні і захист для себе. Для успіху окупації треба їм такий захист надати. Надати можливість їм будувати країну по новому. Це сама вразлива група в умовах окупації і зробити це реально дуже складно.

Безпека економічної діяльності - потрібно мінімізувати вплив діверсій на економіку.

Як ми забезпечуємо зазвичай безпеку при окупації

Для того щоб зробити теракт потрібно щоб одному місці в один час зійшлися три складові: вмотивовані терористи, зброя чи вибухівка та сама ціль. Тобто є логістична складова яка є першою вразливою точкою при здійснені теракту. Другою вразливою точкою при здійснені теракту є його підготовка, наприклад риття ям під фугаси, чи облаштування позицій для засідки.

Класично перерізання терористичної логістики здійснюється блок постами, так через них можна перевезти трохи набоїв, але колонна з мінометними мінами чи вибухівкою через блокпост навряд чи пройде. Крім того на блокпостах здійснюється моніторинг пересування людей , порівняння їх з базами даних і за допомогою аналітичних методів терористи можуть бути швидко виявлені.

Які складнощі пов’язані з проведенням окупації

З попереднього абзацу може здатися що це доволі просто і ефективно. Дійсно у минулому і зараз такі проти партизанські дії в комплексі мають непоганий успіх у запобіганні крупним терактам. Проте є і негативна сторона якою не можна знехтувати. Такі дії вимагають введення в країну дуже серйозних військових контингентів, організацію мережи баз та блокпостів. В умовах Ірану це може стати логістичним адом. Сама наявність військ розпорошених по країні надає противнику величезний банк цілей. Цю мережу практично неможливо повністю убезпечити від атак, особливо на етапі розгортання. Отже якщо йти шляхом класичної окупації то скоріше за все будуть втрати і ці втрати можуть бути настільки серйозними що окупаційні сили вимушені будуть покинути цю територію що означає програш як це відбулося в Афганістані та В’єтнамі

Що принесли безпілотні технології

Безпілотні технології та успіхи України в їх застосуванні склали уявлення що будь яка окупація стала ще небезпечнішою для свої і практично неможливо. Зараз вже очевидно що вже не потрібно буде обстрілювати блокпост чи надсилати туди шахида смертника, є дистанційно керований FPV чи дрон бомбер. Здається очевидним що від концентрованої атаки FPV чи дистанційно керованих дронів бомберів мало який блокпост відіб’ється без втрат. Зараз здається що перевага атакуючих спроможностей дронів у партизанських діях настільки велика що цьому немає чого протиставити. Але це не зовсім так. Повне панування в повітрі та сучасні технології дають небачені досі можливості наситити небо безпілотниками розвідниками та за допомогою ШІ проводити моніторинг діяльності на землі з недосяжною раніше ефективністю. І головне що на поле боя вже виходять НРК.

Чому НРК може стати ключовим гравцем в окупаційних операціях

Перше і головне в тому що патрульний НРК неможливо ігнорувати. Він стоїть і дивиться що ви робите та може задати запитання. Мимо нього не можна проїхати на машині якщо він вже став на дорозі для перевірки документів, доведеться зняти маски.. Він може підїхати та зблизька побачити усе під будь яким навісом. Він тисне своєю присутністю на психологію терористів та загрожує їм постійно. Він повинен мати якесь озброєння але воно в нього виключно для самозахисту та припинення небезпечних дій а не для повноцінного бою. Цього цілком достатньо навіть аналога автомата чи навіть пістолета з одним магазином щоб для цілої групи неможливо було здійснювати роботи по закладці фугасів коли така штука знаходиться позаду. Головна зброя патрульного НРК це насправді його багато діапазонна камера, засоби спілкування та взагалі присутність на землі у полі зору і мирних людей і терористів.

Їх же будуть знищувати ? - Так їх будуть знищувати. Їх будуть знищувати замість людей. Кожне знищення НРК це червона кнопка яку натиснув терорист - я тут, ліквідуйте мене.

Чому тільки зараз відкрилася такі можливості для НРК

Застосування НРК в Україні для відбиття нападу з Росії завжди стикається з рядом проблем характерних для поля бою в Україні:

• Це комплексна проблема забезпечення зв’язку яка включає в себе близький радіогоризонт, малу пропускну здатність старлінків, необхідність "плясок з бубном" щоб усе то працювало.
• Це намагання вести бій за допомогою НРК з великих дистанцій в стилі штурмових дій та відповідно потреба в великої кількості БК
• Це розмір кілзони перехід якої до дистанцій відкриття вогню по противнику висмоктує акумулятори НРК, займає багато часу та робить його вразливим для БпЛА під час таких переходів.

Ключем до вирішення цих проблем є абсолютна перевага в повітрі яку демонструють зараз США та Ізраїль над Іраном.

Коли ти спокійно можеш поставити баражувати важкі дрони ретранслятори то забезпечення мережі зв'язку стає рутинною операцією. Дійсно можливо посадити операторів НРК в затишному офісі десь в Луізіані, щоб не дорого і вони будуть просто ходити на роботу як звичайні працівники, та без ризику для себе здійснювати окупацію.

Коли ти можеш доставляти НРК в їх район застосування за допомогою важких БпЛА коптерного типу та забирати їх назад на перезарядку стає неактуальною ємність батарей та боєзапасу, це легко поповнюється.

Коли в тебе на підтримку маленькому погано озброєному НРК через лічені хвилини може прийти на підтримку рой БпЛА чи звено F-16 власне слабке озброєння вже не грає ролі, грає роль лазер підсвітки цілей.

Нова економіка окупаційних дій

За оцінками аналітиків "ціна" одного військовослужбовця в зоні активних бойових дій коливається в межах від одного до двох мільйонів доларів на рік в той же час вартість одного оператора в тому ж штаті Луїзіана буде коштувати до ста тисяч доларів на рік. Як ми бачимо тільки вартість персоналу різниця в 10 - 20 разів. Вартістю самого НРК в таких обставинах можна взагалі знехтувати. При масовому виробництві (десятки тисяч на місяць) цілком реально досягти вартості 10-15 тисяч доларів. Для порівняння вартість підготовки морпіха становить близько 300-500 тис доларів.

Таким чином при правильної побудові системи стабілізаційних дій можливо доволі економічно та без критичних втрат здійснювати окупацію та контроль територій на базі існуючих та широко розповсюджених технологій.