Про іммігрантів

Оскільки вже і мені в стрічці потрапляють панічні дописи про загрозу засилля іммігрантів з індорегіону через скорочення населення України внаслідок війни, а моєму побратиму сьогодні на задачу дзвонили рідні з панікою на цю тему, то висловлю і я деякі очевидні речі.

Для всіх, у кого є страх такої масової імміграції: уявіть себе на місці людини з перенаселених Індії чи Бангладешу, яка шукає країну для імміграції, щоб заробити грошей, прогодувати сімʼю і згодом перевезти її туди. І тут перед нею Україна, в якій:

• 1)середня зарплата варіюється в межах 500-1500$, і одного місця роботи обʼєктивно недостатньо для оренди житла і продуктів на одну людину, не кажучи про сімʼю;
• 2)проти якої дванадцятий рік веде окупаційну війну найбільша за площею імперія світу, в якій пʼятий рік іде активна наступальна фаза окупації;
• 3)країна дуже біла з досі сильним совєцьким рудиментом расизму, та набором інших соціальних фобій та дискримінацій;
• 4)англійською мовою володіють далеко не всі навіть серед молодого і юного населення, навіть у мегаполісах, а мовна ситуація складна: при титульній державній українській мові досі багато спілкується російською чи суржиком, а тому іммігранту треба по факту вʼїжджати в розуміння двох складних словʼянських мов;
• 5)відсутнє адекватне імміграційне законодавство і соціальний захист. Захист прав людини на рівні інституцій - досі невисокий;
• 6)неадекватний нещодавно ухвалений цивільний кодекс, про який я, схоже, висловлюся окремо;

І на тлі цього іммігрант перенаселеної країни бачить європейські держави від нас на захід із: височенними середніми зарплатами, потужним соціальним захистом, усталеними та інтегрованими спільнотами іммігрантів, сильною традицією прав людини всіх рас, статей, орієнтацій, з майже монолітним вільним володінням англійською у всього населення.

Як ви гадаєте, що він вибере? Ну очевидно ж, що від України він буде триматися якнайдалі, і ще й тому, що ці 6 червоних прапорців - це далеко не весь список.

Тому тим, хто так кумедно печеться про загрози монолітній білошкірості в Україні - вам явно нема про що хвилюватися.

Іммігранти оминатимуть нашу державу, що страждає від війни, виживає в ній і не позбулася зашорених стереотипів колоніального російсько-совєцького спадку про інші раси, - ще багато десятиліть.

До речі, для мене такий побутовий расизм в поглядах багатьох українців виглядає убогим і огидним. Я загалом люблю міста з расовим різноманіттям, як то Париж, Лондон, Нью-Йорк, і пишаюся тим, що є людиною, абсолютно вільною від будь-яких упереджень про іншу людину на основі кольору її шкіри.

Тож висновок такий: для того, щоб зрозуміти очевидний факт, що іммігранти не те, що не обиратимуть Україну для себе, а ще й триматимуться від неї подалі - не треба читати жодну аналітику, достатньо включити логіку. Невже навіть освіченим людям, в яких я читала цю паніку "про наіжджих індусів" так важко це збагнути?

Ці речі сіє російська пропаганда з очевидних причин: підсилити і так існуючі страхи про скорочення нашого народу, вкинути у свідомість людей з відсутнім критичним мисленням ще один меседж про те, що опиратися російській окупації марно, адже ми гинемо, а замість нас тут житимуть демонізовані расизмом представники інших націй, хоча це абсурд і неправда.

Якраз все навпаки. Тут житиме різнорасовий рускомірний охлос, якщо припинемо збройний опір. Той самий охлос, який вже масово заселився зі сходу росії на окуповані українські території. Оце реальна загроза, а не індуси і бангладешці, котрі логічно тримаються від України подалі.