Мендель і Єрмак – дві сторони однієї медалі?

Інформаційний простір сьогодні рясніє реакціями на інтерв'ю Юлії Мендель і оголошення підозри Андрію Єрмаку. Обидві ці історії викликають відразу і сором. Але, як би ми цього не замовчували, вони обидві про президента Зеленського. Точніше, про тих людей, яких він привів до влади у 2019 році.

Мендель – символ "ображених" соратників першого покоління: харизматичних, емоційних і скороминущих. Вони пішли з команди швидко, але не пробачили цього Зеленському. Одкровення, які ми чуємо з їхніх вуст – це сублімація власних травм, без відчуття провини за наслідки, які вони мають не лише для президента, але й країни в цілому. І це найкращий прояв їх аморальності.

Єрмак – символ "цапів-відбувайл", яких зжирає система, змістом якої вони були. Вони раціональні та показово стримані. Чи то від безвиході, чи то зі сподіванням, що їх не забули і врятують. Вони зникають з публічного простору, коли це потрібно, і зберігають зв'язки, сподіваючись повернутись. В цьому найкраще проявляється їх "внутрішня моральність".

Є вислів про те, що у кожного українського президента є "любі друзі". Цікаво, що про це думає Зеленський, читаючи новини про Мендель та Єрмака.