Напередодні Дня матері відбулася презентація фотопроєкту «Горизонти надії», представленого ГО «ЖІНКИ РОДУ», присвяченого матерям і дружинам українських військових, які перебувають у полоні, зникли безвісти або загинули.

Фотопроєкт «Горизонти надії», презентація якого зібрала сотні жінок зі всієї України, об'єднавши 30 героїнь - матерів та дружин зниклих безвісти, полонених та загиблих українських вояків. Серед них також взяли участь кілька жінок, яких об'єднав "Вояцький Візвіл".

 

Наталя Кравцова – мати бійця 12-ї бригади «Азов», громадська діячка. Вже чотири роки вона чекає з полону сина, що боронив Маріуполь. Полон став ще одним випробуванням для хлопця та його матері - теракт в Оленівці, роки утримання в СІЗО Таганрогу та інших російських тюрмах.

                     

Тетяна Самойленко - мати воїна 17-ї окремої танкової бригади, який зник безвісти під Бахмутом. Її сила - у щоденному «я чекаю тебе, сину», сказаному крізь сльози і віру.

                     

Олеся Безрук - мати бійця 17-ї бригади ім. Костянтина Пєстушка, який вважається зниклим безвісти. Її життя сьогодні - це постійне очікування, надія і віра в те, що син повернеться додому.

                     

Марина Олександрович разом із доньками Соломією та Ізідорою чекає чоловіка та батька - Миколу Леоновича, військовослужбовця 53-ї бригади, поета та художника, який зник безвісти під Авдіївкою.

                     

Таміла Паукова Таміла - мати військового 17-ї окремої танкової бригади, який зник безвісти 14 квітня 2023 року в місті Бахмуті під час виконання бойового завдання.
До війни Діма працював хіміком-технологом на підприємствах у Кривому Розі та Рівному. Він захоплювався природничими науками, любивши досліджувати, аналізувати та шукати відповіді і в науці, і в історії.

                     

Одна з найболючіших історій виставки про Марію Максімко з Івано-Франківська. Весною 2022 року її син Віктор у складі групи добровольців гелікоптером вилетів до оточеного Маріуполя, щоб допомогти побратимам. Це була спецоперація ГУР МО України "Небо" за участь бійців "Азову". У квітні 2022 року Віктор перестав виходити на зв'язок. Відтоді для його матері триває життя в очікуванні та надії.

                   

Щира вдячність фотографу Євгенію Зінченку, що через об'єктив відкрив ці чудові образи.

Окрема глибока подяка Ірині Тарановій та громадській організації "ЖІНКИ РОДУ" за чудову ідею та блискучу реалізацію, за повагу до долі жінок військовослужбовців та створення цього простору пам’яті й сили.

Фотовиставку "Горизонти надії" до кінця травня можна побачити на станціях метро "Хрещатик", "Майдан Незалежності", "Арсенальна", "Вокзальна" та "Золоті ворота".