"Новий Бузина": хто відбілює партнера Медведчука і Лєбєдєва

Періодично переглядаю російські ЗМІ для заміру температури в палаті лаптєногих. І ось натрапив на справжній діамант.

Оголтіла російська газета "Версия", що контролюється найупоротішими російськими силовиками, раптом кинулася рятувати "українського журналіста" Олега Чеславського. Мовляв, "київський режим" оголосив його ворогом, нацисти готують розправу, і це взагалі "новий Олесь Бузина". Усе суворо за методичкою: режим, репресії, ліквідація. "Скажешь правду – убьют".

Хто ж такий цей Чеславський, якого так затято захищає ворожа пропаганда, і що ж за "правду" він сказав?

Чеславський – власник кількох сумнівних майданчиків (Spilno, FakeOFF, Kyiv.org.ua). Це ресурси, що спеціалізуються на зливах компромату, один з яких, FakeOFF, вже заблокований в Україні – підозрюю, що через наявність російського порядку денного у контенті, а саме – масових репостів російських пабліків на кшталт ВЧК-ОГПУ, Rucriminal.info тощо.

Колгоспний антикриз із забутим чеком

Звісно ж, росіяни підхопили Чеславського не просто так. Перед цим він на своєму сайті Spilno опублікував розлогу "теплу ванну" для Богдана Пукіша – франківського медведчуківця, проти якого РНБО за поданням СБУ ввела санкції 2 травня 2025 року. Офіційне формулювання – соратник і партнер Медведчука.

Замість журналістики у цьому "інтерв’ю" Чеславський покірно відпрацював, як кажуть на професійному сленгу, "підставкою під мікрофон". Він "забув" поставити бодай одне гостре питання:

• Чи Пукіш офіційно фігурував як координатор медведчуківського руху "Український вибір" в Івано-Франківській області, який був заборонений облрадою, як про це повідомляли франківські ЗМІ?
• Як він роками ділив оборонний завод "Пресмаш" із компаніями родини міністра-втікача Павла Лєбєдєва і чому не подавав заяв про злочин з огляду на російське громадянство Лєбєдєва і очевидні ризики його діяльності в інтересах спецслужб РФ?
• Справа СБУ про понад 233 тисячі бракованих мін від Павлоградського хімзаводу, постачальником якого було підприємство Пукіша, що завдали державі збитків на 3,3 млрд грн. Як пан Пукіш прокоментував би слова тодішнього голови Мінстратегпрому, що майже всі компоненти мін були браковані?

Пукіш у відповідь просто налив патріотичного пафосу: Медведчука не знав , Лєбєдєва нав'язали , міни хороші , а Зеленського "підставили".

Але найкумедніше – ексцес виконавця. Точніше виконавців. Пукіш прямо на камеру бовкнув Чеславському: "...я з вашою Укрмедіа-групою зустрівся, замовив аналітику, аналіз по тих публікаціях. Зробив з вами відеоролик, матеріал...". Це геніально! Перед нами антикриз, у якому випадково забули сховати чек про оплату замовлення. Ще ніколи Штірліц не був таким близьким до провалу.

Класична двоходовочка ФСБ

Далі спецоперація пішла суворо по нотах:

1. Чеславський пише сльозливий пост, що "націоналісти зливають його адресу й погрожують тактичною формою".
2. Російська пропаганда моментально підхоплює вопль і продає картинку: "В Україні вбивають журналістів за правду!", а з Пукіша ліплять "невинного підприємця".

Ланцюг інформаційного прикриття замкнувся. Спочатку відбілюють токсичного кадра в Україні, а потім ворожі ЗМІ роблять мученика з самого автора відбілювання. Причому "Версия", яка відмазує Пукіша і Чеславскього, вкрай "цікаве" видання, яке перебуває під санкціями РНБО ще з 2021 року. Власник – такий собі В’ячеслав Калінін, голова медіахолдингу "Ветеранские вести", людина з нагородами президента РФ, Міноборони РФ, Слідчого комітету, Росгвардії; серед нагород згадана також медаль "За возвращение Крыма".

Питання до наших правоохоронців:

• До СБУ та прокуратури: Чому Богдан Пукіш досі просто "під санкціями" , а не проходить повну процесуальну перевірку й не сидить у СІЗО по всьому букету справ – від зв'язків із Медведчуком до оборонного мародерства?
• До контррозвідки: Чому медійна обслуга медведчуківців, яка за гроші підсанкційних елементів крутить синхронні з РФ інформаційні спецоперації, досі спокійно гуляє на волі?

Тепер трохи пруфів:

Ось підтвердження, що Пукіш займав дуже серйозну посаду обласного координатора "Українського вибору"

Ось підтвердження через партнерство з Лебедєвим через його доньку.

Напівміри під час війни не працюють. Свобода слова – це допит фактами, а не платні "теплі ванни". Це не дрібний скандал, це питання національної безпеки.

Тему не полишаю. Судячи з того, як синхронно завили на болотах, все це лише верхівка айсберга.