Холодний душ реальності

Щось забагато перемоги з кожної праски!
Агов, люди, спустіться на землю.
ЗМІ тупо продовжують сцяти в очі, чи то по добрій волі, чи то по вказівці.
Всі дуже люблять кричати про перемоги, але мало хто навіть пошепки воліє говорити про критичність справ.
Так, темпи наступу орків явно впали, вони не досягають тих цілей, які заявляють, АЛЕ ВОНИ ПРОДОВЖУЮТЬ ПОВЗТИ ВПЕРЕД.
Холодного душу? Легко.
Констасі - жопа, вона в лещатках по висотам, її не врятувати.
Добропілля - жопа. Ворог закріпився і облаштувався в Покровську та Мирнограді і тепер, з урахуванням висот та хабів - має повний контроль за підступами і самим Добропіллям.
Слов'янськ - лізуть по напрямку.
Покровське - вже підори там. Скоро бої за місто.
Просування ворога на Сумському напрямку.
Єдине де є успіхи - запорізький напрямок, але й те виключно через те, що всі сили підори кинули на Донбас.
Ну і наш мідлстрайк теж дає трохи оптимізму.
Ракети і далекобійні дрони - як я й думав, але мовчав, ми зіграли вабанк перед дев'ятим травня і в нас просто нема кількості засобів, щоб банально продовжувати палити не те що в тому ж темпі, але хоча б навіть на третину від того, що було в кінці квітня і на початку травня.
Цей допис не для паніки, цей допис заради реальності.
Про скрути та невдачі теж треба говорити.
Мовляв, не тікайте від тецека, йдіть мобілізуйтеся, не думайте про СЗЧ, не їдьте з країни - потерпіть, ми ось-ось переможемо, путлєр здасться, буде кава в Криму і шашлики. З цієї ж опери і заяви про заморозку війни листопаді.
Споживачі марафону вірять в такі казки до останнього, то ж чому б не зрошувати їхні обличчя і надалі?
Так що козиря всі у Вови.