Що у нас з будівництвом укриттів?

А є взагалі якесь логічне пояснення, чому Україна, живучи в умовах війни вже 12 років, так і не почала масового будівництва укриттів?

Складається враження, що на це немає ні політичної волі, ні суспільного запиту. Укриттів фактично немає навіть на рівні стратегічного задуму. Будівництво бетонних сховищ на зупинках у прифронтових містах теж зійшло нанівець.

Забудовники продовжують зводити скляні висотки. Котеджні містечка навколо Києва ростуть як гриби після дощу — і майже всі без підвалів.

То що це, як не мовчазний консенсус еліт: війна — тимчасове непорозуміння, яке рано чи пізно закінчиться, а далі знову буде "дружба"? А якщо ні — то родини цих еліт, включно з повнолітніми синами, давно й успішно облаштовуються за кордоном.

Припустімо, війна закінчиться просто сьогодні. Але поки існує Росія в її нинішньому вигляді, Україна залишатиметься під загрозою. Справжня безпека настане лише тоді, коли цей монстр розпадеться на окремі держави нормального розміру, а його ядерний арсенал, стратегічна авіація, флот і ракетна промисловість будуть ліквідовані.